Українські науковці показали золоту печатку зі скарбу київської княжої династії

Працівники Національного музею історії України показали золотий перстень, який належав відомій особі із київської княжої династії, пише Успіх in UA.

Зокрема, фотографію печатки фахівці розмістили на сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook.

Вони зазначили, що у середині ХІХ ст. центр Києва інтенсивно забудовувався. Зносилися старі будинку, зводилися нові, більш високі та просторі. Під фундамент викопувалися котловани, в яких будівельники натрапляли на залишки споруд давньоруських часів, а інколи й на «скарби» – прикраси, хрестики, іконки тощо, які давні мешканці Києва ретельно ховали, коли насувалася небезпека від ворогів – печенігів, половців чи монголів.

Так було і 15 травня 1854 року, коли почалося спорудження будинку Присутніх місць (тобто міської адміністрації) на Софійській площі (нині це вулиця Володимирська, 15) і робітники знайшли невеликий «скарб». Він складався із золотого персня, глиняної іконки із зображенням двох святих, срібного кільця та половинки бронзового хреста-енколпіона. Ці знахідки ХІІ – початку ХІІІ ст. передали до археологічного музею Київського університету імені Святого Володимира. З них золотий перстень з часом опинився у зібранні нашого музею.

Це золотий перстень з пласким щитком у формі шестикутника, гранчастими плечиками та пластинчастою дужкою. Плечики орнаментовані геометричними фігурами у вигляді заштрихованих трикутників.

Читайте також: На Сумщині викрили «чорного археолога», який намагався продати артефакти Х-ХІ століть

У центрі щитка зображено знак, що має вигляд прямої лінії, від якої праворуч відходить округлий завиток, доповнений рисками, що нагадують листя. Знак розміщено в подвійній рамці, що повторює обриси щитка, оточеній зовні крапками. Протилежний від завитка куток рамки відграничений двома рисками, а в квадраті, що таким чином утворився, вирізьблено крапку. Усі орнаментальні елементи виконано особливим різцем і заповнено черню.

Дослідники вважають такий знак князівським. Його зображення (у різних варіантах виконання) відоме ще на трьох золотих перснях, що походять з Києва. Як зазначає Людмила Пекарська, перстень зі «скарбу» 1854 року, вірогідно, належав відомій особі з київської княжої династії і слугував печаткою.