Українські науковці показали золоту гривну з медальйоном І-ІІ століть

Українські науковці показали золоту гривну з медальйоном І-ІІ століть


Представники Національного музею історії України показали, як виглядає предмет І-ІІ століття нашої ери – золота гривна з медальйоном, пише Успіх in UA.

Про це йдеться на сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook.

Гривну знайдено в жіночому сарматському похованні в кургані поблизу с. Чугуно-Крепинка на сході Донецької області у 1984 році експедицією Донецького державного університету, якою керував Сергій Санжаров.

Гривну зроблено з круглого в перетині кованого дроту, один кінець якого загнутий у петлю, а інший загнутий гачком. До неї на двох вертикальних вушках підвішена сердолікова гема (різьблений камінь) в золотій оправі, яку прикрашено гніздами, заповненими синьою емаллю, що мають вигляд листя плюща. Діаметр гривни майже 17 см.

Основна частина прикраси доволі проста, але її важлива конструктивна частина – замок по типу «петля – гачок», типовий для давньоримського часу – змінювалася з часом. Наразі наявний замок є раннім варіантом.

Традиція прикрашати гривні підвісками з’явилася у І ст. н.е. В даному випадку медальйон розташовується горизонтально, але зображення на гемі орієнтовано вертикально. До того ж оправа закриває деталі зображення по краям, залишаючи доступною для огляду тільки його центральну частину. Безумовно, від початку гема була призначена для іншого виробу, але її нова власниця навряд чи надавала велике значення зображенню. Подібне вторинне використання загалом властиве для «варварських» прикрас.

Зображення на гемі врізане, а отже це – інталія.

В центрі композиції – молодий Діоніс, відомий давньогрецький бог виноградарства. Його стегна огорнуті накидкою, один кінець якої спускається вздовж правої ноги, а інший перекинутий через зігнуту праву руку. Правою рукою Діоніс тримає тирс – жезл-посох з навершям у вигляді шишки пінії, яку помітно над головою божества. Ліва рука піднята догори. В ній Діоніс тримає посудину (імовірно, канфар), з якої ллється рідина. Голова божества прикрашена вінком зі стрічками, що розвиваються за спиною.

Біля ніг Діоніса напівлежить Сатир, один з діючих персонажів його почету, на якого молодик наступив ногою. Права рука Сатира піднята догори у зверненні до Діоніса, а лівою він опирається на землю. За фігурою Сатира відтворено голову і частину тулуба козла.

Яку саме сцену з міфу про Діоніса тут зображено сказати важко, бо будь яких аналогів їй з-поміж відомих зображень чи текстів знайти не вдалося.

Читайте також: Українські науковці показали скіфські золоті прикраси із зображенням риби

За технікою виконання гема відноситься до групи італійських виробів ІІ-І ст. до н.е., тобто є «старшою» від самої гривни да кілька століть. Проте подібне поєднання різночасових елементів в одній прикрасі є типовою для пізньоеліністичного часу.

Прикраса є роботою античних майстрів, а до сармат вона потрапила в результаті торгових контактів. Для власниці-сарматки вона була частиною комплекту золотого оздоблення, що свідчило про високий соціальний та майновий статус.

Успіх in UA


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *