Українські науковці показали срібний глечик ХІХ століття із зображенням міфічного коня

Українські науковці показали срібний глечик ХІХ століття із зображенням міфічного коня


Представники Національного музею історії України показали, як виглядає срібний глечик, виготовлений невідомим майстром у Берліні на початку XIX століття, пише Успіх in UA.

Про це йдеться на офіційній сторінці музею у Facebook.

У його формі, піднятому широкому носику, вигнутій ручці безперечно вгадуються характерні ознаки ампіру. Пропорції глечика більш приземисті, форми – округлі. Позолота гармонійно поєднується з чистими срібними поверхнями. Ніжка декорована стеблинами аканту, що спадають. Тулуб прикрашений серпантином звивистої стрічки, у видовжених закрутах якої – чорнений рослинний візерунок, розташований симетричними рядами. Чернь надає декору строгої ритмічності, що контрастує з довільним, природним оформленням носика і ручки. Під носиком – накладка у вигляді голови барана в обрамленні виноградного грона з листям і квітами. Вишукана ручка глечика завершується фігуркою міфічного крилатого коня, який злітає. Ці образи запозичені з античності, що було властиво ампіру, але в них – дух легкості, свободи, природного життя, що протирічить будь які мілітарності та імперській помпезності.

Виноград і баран – символи веселого Бахуса. Вірогідно, вони свідчать, що глечик використовували для подачі вина.

Читайте також: Українські науковці показали скіфську прикрасу у вигляді Медузи-горгони

Крилатий кінь, імовірно, – Пегас (хоча грецька міфологія знає понад два десятки таких коней). Він був братом чудовиська Хрісаора, бо зродився з крові горгони Медузи, якій Персей відтяв голову. Вірогідно, Пегас став втіленням прекрасного начала, яке з народження було в Медузі, а Хрісаор – злого, до якого вона пристала не зі своєї волі.

«Цей кінь привозив Зевсові блискавки і грім, на ньому богиня ранкової зорі Еос сповіщала світ про перемогу над темрявою і схід Сонця. Герой Белерофонт зумів осідлати непокірного небесного коня і з його допомогою перемогти страхітливу Химеру. А коли музи заспівали так гарно, що гора Гелікон від захоплення зросла аж до неба, Пегас за наказом олімпійських богів повернути гору на землю – він вдарив по ній копитами і втоптав її в землю. На місці удару забило джерело Гіппокрена. Розповідали, що той, хто вип’є з цього джерела, той запізнається з музами, які завжди надихають на творчість. Або, як казали в такому випадку поети, зможе «осідлати Пегаса», – розповідають фахівці.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *