Українські науковці показали срібний глечик ХІХ століття із зображенням міфічного коня

Представники Національного музею історії України показали, як виглядає срібний глечик, виготовлений невідомим майстром у Берліні на початку XIX століття, пише Успіх in UA.

Про це йдеться на офіційній сторінці музею у Facebook.

У його формі, піднятому широкому носику, вигнутій ручці безперечно вгадуються характерні ознаки ампіру. Пропорції глечика більш приземисті, форми – округлі. Позолота гармонійно поєднується з чистими срібними поверхнями. Ніжка декорована стеблинами аканту, що спадають. Тулуб прикрашений серпантином звивистої стрічки, у видовжених закрутах якої – чорнений рослинний візерунок, розташований симетричними рядами. Чернь надає декору строгої ритмічності, що контрастує з довільним, природним оформленням носика і ручки. Під носиком – накладка у вигляді голови барана в обрамленні виноградного грона з листям і квітами. Вишукана ручка глечика завершується фігуркою міфічного крилатого коня, який злітає. Ці образи запозичені з античності, що було властиво ампіру, але в них – дух легкості, свободи, природного життя, що протирічить будь які мілітарності та імперській помпезності.

Виноград і баран – символи веселого Бахуса. Вірогідно, вони свідчать, що глечик використовували для подачі вина.

Читайте також: Українські науковці показали скіфську прикрасу у вигляді Медузи-горгони

Крилатий кінь, імовірно, – Пегас (хоча грецька міфологія знає понад два десятки таких коней). Він був братом чудовиська Хрісаора, бо зродився з крові горгони Медузи, якій Персей відтяв голову. Вірогідно, Пегас став втіленням прекрасного начала, яке з народження було в Медузі, а Хрісаор – злого, до якого вона пристала не зі своєї волі.

«Цей кінь привозив Зевсові блискавки і грім, на ньому богиня ранкової зорі Еос сповіщала світ про перемогу над темрявою і схід Сонця. Герой Белерофонт зумів осідлати непокірного небесного коня і з його допомогою перемогти страхітливу Химеру. А коли музи заспівали так гарно, що гора Гелікон від захоплення зросла аж до неба, Пегас за наказом олімпійських богів повернути гору на землю – він вдарив по ній копитами і втоптав її в землю. На місці удару забило джерело Гіппокрена. Розповідали, що той, хто вип’є з цього джерела, той запізнається з музами, які завжди надихають на творчість. Або, як казали в такому випадку поети, зможе «осідлати Пегаса», – розповідають фахівці.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *