Українські науковці показали артефакти трипільської культури, знайдені на Львівщині та Прикарпатті

Українські науковці показали артефакти трипільської культури, знайдені на Львівщині та Прикарпатті


В Археологічному музеї у Львові можна оглянути виставку знахідок, які виявили археологи Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича впродовж 2023 року, пише Успіх in UA.

Наукові співробітники відділу археології розповіли про підсумки своїх досліджень на території Львівської та Івано-Франківської областей. Цікавими відкриттями були знахідки трипільської культури, що свідчить про їхні поселення у західних регіонах або зв’язки з іншими культурами, що тут проживали, повідомляє zaxid.net.

Зокрема, у селі Спас Коломийського району Івано-Франківщини дослідники виявили трипільське поселення, одне з крайніх у Карпатах на висоті 396,6 м над рівнем моря. Воно розташоване на мисі зі стрімкими схилами, західна сторона захищена валом і ровом. Спочатку науковці думали, що воно було тимчасовим, оскільки в тому регіоні нема добрих орних земель. Але потім виявили двоповерхове житло, яке за обрядом спалювали, коли покидали.

«Поверхи перекладалися колодою, яку зверху обмазували глиною. В експозиції виставки є елементи цього перекриття. Це цікава знахідка для цього регіону», – зазначає археологиня Яна Яковишина, яка проводила дослідження.

Також вона зазначає, що весь віднайдений на цьому місці кремінь був привезений з Волині, оскільки місцевої сировини там не було.

Ще одним місцем, де виявили імпорт матеріалу трипільської культури, була гора Лисівка біля Винників. Андрій Гавінський вже 8 років досліджує на цьому місці поселення культури лійчастого посуду, яка існувала на території Данії, Нідерландів, південної Скандинавії, Померанії, Польщі та Західної Волині і Галичини в Україні у 5-3 тис. до н. е. (період енеоліту).

Він розповідає, що Винники – це територія пограниччя культур: «Поселенці культури не були ізольовані, а вели активний, рухливий спосіб життя, підтримували контакти з родичами над Віслою і зі східними культурами – трипільською».

Знахідки на горі Лисівка минулого археологічного сезону є дуже багатими: на площі 150 м2 виявили 6000 знахідок. Деякі з них є надзвичайно рідкісними і унікальними.

Цінним є горщик зі специфічним орнаментом, типовим для східної групи культури лійчастого посуду. Такий знайшли вперше на теренах України. Є велика кількість рідкісних маленьких кременевих і кам’яних сокир. До культових предметів належить уламок глиняної сокири, якою проводили ритуали.

«Характерним посудом цієї культури є фляги, які імітують макові голівки, ними витискали рідину маковиння. Є дослідження польських вчених, що представники культури лійчастого посуду виготовляли з маку опіум. Ми знайшли ручку від ложки, якою розігрівали опіум», – розповідає Андрій Гавінський.

Про існування тут виробництва свідчать знайдені посудини із залишками дьогтю, а також посуд, схожий на друшляк, яким зціджували рідину. Науковець припускає, що за допомогою дьогтю давні поселенці клеїли збиті горщики або могли ним робити розпис, наслідуючи трипільську культуру.

Значним науковим відкриттям цього сезону є яма маліцької культури (кін. V тис. до н.е.), яка передувала культурі лійчастого посуду. Знайдені профільовані орнаментовані миски, рідкісні ванночки, декоровані пелюстками, які використовували не для повсякденного вжитку, а як кадильницю.

Читайте також: В Україні врятували унікальну історичну пам’ятку часів Київської Русі

Знахідка уламка трипільського горщика, орнаментованого заглибленими лініями у вигляді спіралей, – це перший зафіксований імпорт трипільської культури в середовище маліцької, найраніші прояви контактів західної культури зі східною, стверджує Андрій Гавінський. Ці культурні зв’язки успадкувала і культура лійчастого посуду.

У заповіднику «Стільське городище» теж виявили знахідки пізньої трипільської культури, як на горі Жупан. Також там розкопали рештки глиняної хати культури лійчастого посуду.

«Ніхто б не міг подумати, що ті пам’ятки трипільців (групи гордінешті) можуть бути так далеко. Окремі матеріали знайшли також в Глинянах, Словіті. У наступних сезонах ми підтвердимо це поселення. Це абсолютно змінить погляди на розвиток енеолітичних культур в кінці 4 тис. до н. е.», – запевняє науковець.

Ще одним результатом торішніх досліджень є розкопки біля села Словіта Глинянської громади. У цій зоні Малого Полісся археологиня Марія Войтович виявила багатошарову пам’ятку. Там виявили фрагменти крем’яних виробів періоду пізнього палеоліту, також трапляється енеоліт, культура лінійно-стрічкової кераміки.

«Там виявили місце, де обробляли та виготовляли кам’яні знаряддя. А на поверхні орних полів знайшли цілі зернотерки», – розповідає науковиця.

На території Гологірського Горбогір’я вчені обстежили 8 курганів, які, ймовірно, належать до тщинецько-комарівської культури. Однак кожен з них має сліди грабіжницьких вкопів, руйнування надзвичайно великі.

До слова, археологічний музей Інституту українознавства перебуває на ремонті, який розпочали ще до повномасштабного вторгнення. Для завершення робіт науковій установі бракує фінансування.

Успіх in UA


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *