Золотий перстень було знайдено в сарматському похованні 1 ст. н.е. в кургані Соколова Могила поблизу села Ковалівка Миколаївської області, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на офіційній сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook.
Розкопки експедиції Інституту археології АН України під керівництвом Галини Ковпаненко проводилися у 1974 році.
Перстень складається з двох кілець, які з’єднуються перехрещенням щитка і вузьких смужок. В місцях їх перетину та на кільцях напаяні мініатюрні кульки зерні. Щиток має форму так званої «корони Ісиди»: дві круглі вставки з коштовного каміння, які імітують сонячний та місячний диски, та видовжені вставки, що нагадують пір’їни на крилах — два пера страуса або сокола-Гора — атрибути сонця.
Ісиду пов’язували з коханням і справедливістю та материнською любов’ю до всіх людей. Це богиня – захисниця жінок, її основна роль – Дружина та Мати. Їй молилися, щоб захистися під час пологів, вона згадується як берегиня дівочої незайманості. Ісида також часто згадується як місячна богиня, в деяких присвячених їй гімнах навіть стверджується, що саме вона упорядкувала рух місяця та зірок і зміну сезонів, виступаючи ще як богиня плодючості. Моряки також вважали Ісиду своєю покровителькою, вірячи що вона захищає їх, спостерігаючи за морями та гаванями.
Читайте також: Українські науковці показали 2100-річний золотий перстень з тронним іменем фараона Тутмоса ІІІ
“Однак сарматська жриця, в похованні якої було знайдено перстень, навряд знала про цю богиню, і молилась та приносила жертви своїм, не менш могутнім та стародавнім богам. Невідомо, чи надавала вона якесь особливе значення цій вишуканій прикрасі, чи наділяла його якимись магічними якостями, чи вірила, що він наділяє її особливою силою. А може вона просто носила цей перстень як згадку про того, хто подарував їй його багато-багато років тому”, – зазначили фахівці.
Залишити відповідь