Українські археологи досліджують стародавню стоянку мисливців у Грузії

Українські археологи досліджують стародавню стоянку мисливців у Грузії


Кобулетська грузинсько-українська експедиція проводить дослідження стоянки гірських мисливців Кобулеті, яка з’явилася на межі XI—X тис. до н. е., пише Успіх in UA.

Про це йдеться на офіційній сторінці Інституту археології НАН України у Facebook.

У межах угод про наукову співпрацю між Інститутом археології НАН України, Центром дослідження архітектури та археології Кавказу і Батумським державним університетом імені Шота Руставелі (Батумі, Республіка Грузія) розпочався 4-й сезон розкопок стоянки Кобулеті в ущелині ріки Кінтріші в Аджарії.

Розкопки проводить Кобулетська грузинсько-українська експедиція: з грузинської сторони її очолює доцент Батумського державного університету імені Шота Руставелі Гурам Чхатарашвілі, з української — старший науковий співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Валерій Манько.

Протягом усіх сезонів робіт учені з’ясували, що стоянка гірських мисливців Кобулеті з’явилася на межі XI—X тис. до н. е. На стоянці знайдено численні кам’яні знаряддя, більшість з яких пов’язані з полюванням. Це пластинки з крутою крайовою ретушшю, що використовувались як вкладні у кістяні вістря, а також різці й проколки. Характер знахідок свідчить, що мисливці ніколи не затримувалися на стоянці довго: там немає слідів первинної обробки каменю, не помітно слідів обробки шкур впольованих тварин. Схоже, всю мисливську здобич одразу переміщували до базового табору, де й оброблювали її.

Водночас, населення, яке використовувало місце стоянки, створювало собі мінімальний комфорт під час сезонного полювання. Археологи виявили на стоянці житлову споруду площею 8 х 5 м. Відвідувачі стоянки навіть зробили у цій споруді кам’яну підлогу, вимостивши її базальтовою галькою. Простір між гальками залитий глиняним розчином. Уздовж периметра житла знайдено численні стовпові ями. Отже, каркас будівлі тримався на міцній стовповій конструкції. Середній діаметр стовпа — близько 20 см.

Читайте також: На Волині археологи знайшли ніж вікінгів XI століття

У цьому сезоні науковці знайшли за межами житла вогнищеву яму. Відтепер можна стверджувати, що житло використовували виключно як спальне місце – навіть їжу готували поза ним. У вогнищевій ямі знайдено безліч деревного вугілля. Це дасть змогу вивчити рослинний світ початку голоценової епохи (фото 4).

“Віднайдені на стоянці артефакти кам’яної індустрії вишукані та налічують кілька тисяч об’єктів. Особливо довершеними видаються вироби з обсидіану. Розщеплення обсидіану було пов’язаною з технікою так званого ручного відтискання. Оскільки в Аджарії обсидіану немає, то, щоб його отримати, мисливці Кобулеті мусили вирушати в далекі експедиції до гори Чікіані у Джавахетії. Відстань від Чікіані до Кобулеті — 200 км навпростець. Відповідно, здобування обсидіану було дуже складним процесом”, – зазначається у повідомленні.

Археологи відзначають певну подібність кам’яної індустрії Кобулеті до млефаатської індустрії Середнього Сходу та кукрецької індустрії на Півдні України. Тож намагаються вивчати міграційну активність початку голоцену в Північному Причорномор’ї та її вплив на перехід до неоліту в південній частині Східної Європи.

Успіх in UA


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *