У селі Слобода-Підлісівська, що в Ямпільській громаді на Вінниччині, знайшли унікальні наскельні зображення, пише Успіх in UA.
Археологи досліджують печери, в яких, імовірно, колись жили ченці. На стінах зображені фігури вершників, ангелів і хрестів. На місці працює експедиція з Кам’янця-Подільського. Вона й фіксує та описує знахідки, аби згодом надати скельно-печерному комплексу офіційного статусу, повідомляє suspilne.media.
Про це розповів керівник археологічної експедиції Павло Нечитайло. Він старший науковий співробітник центру “Охоронна археологічна служба України”. Чоловік розповів, що експедицію ініціювала місцева влада, аби дослідити скельно-печерний комплекс.
“Кінцева мета в Слободі-Підлісівській — це надання цим печерам статусу і фаховий опис, складання плану печер, фіксація всіх зображень печер і також скласти певну картину про використання цих печер в минулому”, — сказав Павло Нечитайло.
Наскельні зображення, які вивчає група археологів, ймовірно, є залишками приміщень ченців. Монастир розташований у скелі в селі Слобода-Підлісівська на Ямпільщині. Його датують другою половиною 13 століття. Частина пам’ятки може мати зв’язок із трипільською культурою.
Протягом тижня дослідили дві печери. При вході в першу — отвори на стінах. Ймовірно, тут колись були двері. Площа печери — 25 квадратних метрів.
Наразі археологи знайшли 50 наскельних малюнків. Серед них — зображення вершника.
“Це гарне зображення вершника. Він акробат, мабуть, стоїть на двох ногах. На крупі коня стоячи, можливо, ми помиляємося, може, це його тулуб. Один з вершників гірше зображений. Ось кінь, голова, хвіст мохнатий в коника. На стелі зарубки збереглись”, – говорять дослідники.
Серед зображень є й янголи.
“Ось голова, очі, два крила. Як міг, так і зобразив. Є схожі зображення, тут голова. На Дністрі була сильна традиція печерного чернецтва, коли для людей основним заняттям — вони закривались в темних приміщеннях, постились і молилися, ні з ким не спілкувалися і хотіли набути вічних благ. Це були святі люди, часто це починалось з одного ченця, потім до нього додавались інші”, – говорить керівник експедиції.
Площа іншої печери — 65 квадратних метрів. Тут, ймовірно, збиралися для молитов. Окрім вершників, археологи виявили кілька зображень хрестів.
“Саме для цієї території характерні ці вершники ще й тому, що ту близько степ. Починаються одеські степи, тому тут малювали, була культура вершників. Вершники — це воїни”, — сказав Павло Нечитайло.
За словами історика Олега Мальченка, загальний план монастиря креслить — це унікальна знахідка.
“Таку гарну печеру ми ще не зустрічали. Я копав дуже багато, але дністровські печери цікаві тим, що є Крим відомий печерами, а тепер не гірше на тому самому рівні. Вона велика, зручна печера, однорідна, зручно було б жити”, — розповів Олег Мальченко.
Серед учасників археологічної групи — 20-річна Ірина Сенькович. Дівчина — студентка Тернопільського педагогічного вишу. Вона розповіла, що вперше бере участь у дослідженні печер.
“Дуже цікаво працювати в таких комплексах, це вперше так. Зображення тут, інша обстановка. Це важче. На схилі, треба витривалість мати”, — сказала Ірина Сенькович.
Староста Слободо-Підлісівського старостинського округу Аліса Барновега сказала, що завдяки цим скелям їхнє село може стати туристично привабливим.
Читайте також: Науковці визначили, хто насправді залишив відбитки долонь у палеолітичних печерах Піренеїв
“Для села, думаю, буде трохи розвиток, хтось буде зацікавлений, щоб жити тут. Це буде найкраща візитівка — печери. Ні в кого такого немає, в нас ще є печера, дуб-велетень”, — розповіла Аліса Барновега.
Павло Нечитайло сказав, що після завершення досліджень і підтвердження культурної цінності скельного комплексу йому планують надати охоронний статус.
Залишити відповідь