До Заповідника “Дубенський замок” повернулись три дерев’яні скульптури Ісуса Христа ХVIII століття, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на офіційній сторінці Заповідника у Facebook.
Тривалий час твори мистецтва знаходились на реставрації у Львівській філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Самі ж львівські реставратори й привезли вироби художньої різьби по дереву ручної роботи у Дубенський замок у спеціальному алюмінієвому боксі.
Одразу впадає у вічі різниця в естетичному вигляді скульптур до і після реставрації. Після проведення ряду консерваційно-реставраційних процесів, пам’ятки набули експозиційного вигляду.Усунення з поверхні скульптур неоднорідного перемалювання відкрило авторський фарбований шар експонатів.
«На жаль, імена авторів дерев’яних скульптур поглинув час. Хоча той, хто у давнину створив образ Ісуса Христа, зробив це з душею”, – розповів художник-реставратор філії Іван Карпа, який працював над відновленням двох виробів.
Завідувачка науково-дослідного реставраційного відділу Львівської філії Мирослава Білецька-Зварич припускає, що усі скульптури в минулому суцільно перемалювали(реставрували) одночасно, хоча вони були виготовлені у різні періоди часу. Нині ж історичні реліквії набули первинного естетичного вигляду.
Читайте також: Археологи знайшли унікальну стародавню монету із зображенням Ісуса
Як зазначають фахівці, робота, виконана львівськими художниками-реставраторами, дуже кропітка і скрупульозна. Вона включає у себе індивідуальний підхід до кожного предмету, його дослідження, створення програми з усунення проблем твору сакрального мистецтва. Львівські фахівці навіть прогнозують, який вигляд матиме він по закінченні реставрації.
«Наше головне завдання – максимально зберегти скульптуру, як і будь-який витвір мистецтва, щоб глядач бачив минуле, і не помітив роботу реставраторів», – каже Мирослава Білецька-Зварич.
Незабаром відреставровані дерев’яні скульптури Ісуса Христа займуть своє звичне місце біля старих дзвонів дубенських храмів у виставковій залі «Скарби наші духовні».
Залишити відповідь