У Лаврі показали плиту, яка знаходилася над похованням хорунжого Чернігівського полку Прокопія Якубовича

У Лаврі показали плиту, яка знаходилася над похованням хорунжого Чернігівського полку Прокопія Якубовича


У Лаврі триває цикл лекцій, присвячених Івану Мазепі, пише Успіх in UA.

Про це йдеться на офіційній сторінці заповідника у Facebook.

Так, у День пам’яті великого гетьмана поціновувачі історії відвідали лекцію «Смерть та поховання Мазепи: досліджене та нез‘ясоване» у бібліотеці Успенського собору, де провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська розповіла про:

У Лаврі показали плиту, яка знаходилася над похованням хорунжого Чернігівського полку Прокопія Якубовича
  • події, які передували смерті гетьмана;
  • версії щодо смерті та досі нез’ясовані питання, що виникають навколо його поховання;
  • причини численних перепоховань решток гетьмана;
  • легенди, які донині побутують в українському суспільстві щодо смерті Івана Мазепи.

Слухачі дізналися як історія поховання та перепоховання видатного політика епохи Гетьманщини повʼязана із нинішньою російсько-українською війною і що належить зробити сучасникам-українцям для збереження пам’яті про наших національних героїв.

Зокрема, лекторка провела паралелі з тогочасними московитами та нинішніми російськими загарбниками, адже їхня поведінка за сотні років не змінилась. Вони так само нищать все, чого бояться та не розуміють, прикриваючись власною національною безпекою, загрози якій ніхто не несе.

Читайте також: В Україні знайшли елемент середньовічної шаблі-чечуги

Відвідувачі лекції отримали ексклюзивну можливість побачити унікальну надгробну плиту часів гетьманування Івана Мазепи з фондів Заповідника. Плита знаходилась над похованням хорунжого Чернігівського полку – Прокопія Якубовича. Історію появи цієї пам’ятки на території Києво-Печерської лаври слухачі почули від наукового співробітника Заповідника Ярослава Литвиненка.

«Цікаво в цьому експонаті майже все – від графіки до походження. Каменя в Києві майже не було, його десь видобували. Ця порода зветься пірофілітовий сланець або червоний овруцький шифер, його видобували на території сучасної Житомирської області. Використовували для виготовлення саркофагів, покриття підлоги, дахів, карнизів», – розповів Ярослав Литвиненко.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *