У Києві знайшли кераміку раннього залізного віку

У Києві знайшли кераміку раннього залізного віку


Київські археологи готують наукові роботи, підбиваючи результати за 2023 рік: знайшли понад 4 тисячі історичних елементів, від уламків кераміки чи скла до залізних артефактів та плінфи, пише Успіх in UA.

2023 року під час археологічних досліджень на території Києво-Печерської лаври у столиці знайшли більше за 4 тисячі більш чи менш значимих елементів – керамічних уламків різних видів, виробів зі скла, металу тощо. Частина з них датується раннім залізним віком – тобто, 6-5 ст. до н.е., і, ймовірно, належить до Милоградсько-Підгірцівської культури. Більшість знайшли у розкопах під час дослідження митрополичого саду у лаврі. Наразі матеріал проходить камеральну обробку – сортується, описується, отримує шифрування та порядкові номери, повідомляє kiev.informator.ua.

У Києві знайшли кераміку раннього залізного віку

Як пише завсектором археології у Національному заповіднику Сергій Тараненко у Facebook, під час минулорічного археологічного сезону на території лаври вдалося знайти понад 4 тисячі різноманітних матеріалів. Наразі вони проходять опрацювання – від “камеральної” обробки до введення у науковий обіг. Спочатку чистяться та відмиваються, сортуються за характером та матеріалом, шифруються, заносяться у опис.

“Трапляється, що після сортування керамічного матеріалу окремі фрагменти склеюються і може бути частково відновлена ціла форма. Така реконструкція нагадує зосереджене збирання пазлів з приголомшливим результатом”, – пише Сергій Тараненко у Facebook.

За його словами, у описі за результатами 2023 року вже більше, ніж 4 тисячі позицій, і це – лише “трохи більше половини” від усіх знахідок. З найбільш цікавих, пише Тараненко, – кераміка, що датується раннім залізним віком – тобто, 6-5 ст. до н.е., і, ймовірно, належить до Підгірцівської культури. Також є чимало знахідок “імпортної” кераміки – її завозили за часів середньовіччя, зокрема, з Візантії.

У Києві знайшли кераміку раннього залізного віку

Крім цього, проводяться біоархеологічні дослідження. Матеріал збирають під час польових робіт, просіюючи та промиваючи ґрунт – для отримання органічних решток рослинного чи тваринного походження. Над матеріалами потім працюють антракологи (перепалена деревина), палеоетноботаніки (рослинні рештки), археозоологи (рештки ссавців, птахів, ссавців).

Читайте також: В Україні зібрали колекцію кераміки, гартовану подіями воєнного часу

Також, за його словами, готуються авторські додатки про дослідження окремих груп матеріалів: про візантійський керамічний імпорт середньовічного періоду (авторка Марія Тимошенко, заввідділом “Київ давній і середньовічний”, Музей Києва); про кераміку ранньозалізної доби (Дмитра Пефтіця, науково-дослідний відділ археології, лавра). Також окрема наукова робота готується з аналізу плінфи – широкої цегли, що використовували в часи Київської Русі (Олена Махота, науково-дослідний відділ археології, лавра).

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *