Нещодавно завершився основний етап археологічних розкопок у підвалі Трапезної церкви Софійського монастиря міста Києва, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на офіційному сайті Національного заповідника “Софія Київська”.
Протягом року команда археологів заповідника (Тимур Бобровський, Володимир Савицький і Олександр Ганшин) повністю розкопала підлогу основної частини підвалу, що «піднялася» протягом трьох століть на 0,65–0,7 м від первинної долівки в результаті пізніших нашарувань. Археологічні дослідження тривають, проте вже можемо говорити про деякі відкриття. Зокрема, зафіксовано окремі нашарування XVIII, XIX та ХХ століть, а також різноманітні об’єкти, як то господарські ями XVIII–XIX ст., стовпові ями другої половини ХІХ ст. (в них були вкопані дерев’яні стовпи, які, вочевидь, слугували опорою для тогочасної дерев’яної підлоги) тощо. У кожному з цих нашарувань, а також у ямах зібрано величезну кількість артефактів, зокрема керамічний посуд, вироби з кольорових металів, предмети побуту тощо. Найцікавішими знахідками є монети, що дають змогу археологам більш точно датувати культурні нашарування та виявлені об’єкти.
Усього знайдено близько чотирьох десятків монет XVII–XIX ст. Здебільшого це одиночні знахідки, але крім них трапився також і загублений десь у середині ХІХ ст. гаманець – це сім мідних монет 1842–1853 рр. номіналом від 1 копійки до 3 копійок «сріблом» та залишки кольорової орнаментованої ситцевої тканини, найімовірніше, це була торбинка для зберігання грошей, яка лише частково збереглася до наших днів (про це відкриття повідомив Олександр Ганшин).
Серед одиночних знахідок увагу фахівців привернули монети, кожна з яких була загорнута в окрему полотняну тканину, тобто не перебувала в гаманці з іншими монетами, а загорнута окремо. Усього маємо п’ять таких знахідок з різних місць у підвалі Трапезної. Особливо цікаво те, що дві монетки були закопані в невеликих ямках (діаметром 20–25 см та глибиною 30–35 см), розміщених на відстані близько 40 см одна від одної та близько 1 м від стіни, неподалік виходу із підвалу в бік південного фасаду (цей вихід було облаштовано під час перебудови Трапезної у 1869–1872 рр., на місці підземного ходу XVIII ст.) Ці ямки були викопані у глиняній підсипці підлоги. Після очищення монет від тканини їх вдалося частково атрибутувати, одна з них – це мідна копійка 1825–1855 рр., інша теж мідна – 2 копійки 1801–1825 рр. Ще одну монету в тканині – мідну копійку 1868 р. – знайдено навпроти, біля центральної частини протилежної стіни, неподалік порталу, що слугував входом у підземний хід XVIII ст. (у 1870–1872 рр. цей хід було закладено). Ймовірно, місце схову цих загорнутих у тканину монеток їхній власник обрав невипадково, а «прив’язав» його до порталів давніх підземних ходів. Ще дві монетки знайдено в пошкодженому та переміщеному в пізніші часи нашаруванні – це знову ж таки мідні копійки 1825–1855 рр., вірогідно, що й вони раніше були закопані в ямках.
Читайте також: У Великобританії знайшли монети ХІІ століття, випущені у період однієї із перших інфляцій у світі
Відома традиція закладати монети під час зведення будинку заради залучення достатку і благополуччя в дім. Зазвичай такі монети знаходять в кутах будинку, біля порогу дверей, між фундаментом та нижнім рядом цегляного мурування або першим вінцем дерев’яних колод, в самому муруванні фундаменту тощо. Контекст наших знахідок дещо інакший. Та й ідеться не про житловий будинок, а про церковний підвал.
Можливо, під час або після перебудови Трапезної у 1869–1872 рр. облаштовували нову підлогу в підвалі, та хтось із будівельників заклав ці монети як дар, що мав би забезпечити успішне закладання підлоги, її міцність та тривале функціонування. Тут варто згадати про виявлені ями із стовпами, що могли слугувати опорою для дерев’яної підлоги другої половини ХІХ ст. До речі, в цих стовпових ямах також знайдені мідні копійки середини ХІХ ст., щоправда, не обгорнуті тканиною.
“Можливо, ми зіткнулися з певним езотеричним обрядом – замовлянням для залучення багатства й достатку? Про подібні обряди, що побутують навіть у наші дні, можна знайти інформацію в мережі «Інтернет», проте науково обґрунтованих публікацій із цієї теми бракує”, – додали фахівці.
Залишити відповідь