У Чернігові археологи виявили стародавню ґрунтову дорогу, яка, ймовірно, з’явилася ще у Х столтітті, пише Успіх in UA.
Про це на своїй сторінці у Facebook розповів археолог Ігор Ігнатенко.
Так, у 2019 р. чернігівські археологи проводили розкопки під будівництво піцерії «Сеньйор помідор», нині кафе «Галя балувана». Ця територія у давнину являла собою Застриженську частину Передгороддя давнього Чернігова. Давніх артефактів тут було знайдено небагато, в основному уламки посуду Х – першої половини ХІІІ ст.. Найбільше битих горщиків, на місці розкопок, відносяться до ХІІ ст. Неподалік від цього місця ще раніше археологи знаходили рештки житлових та господарських споруд цього часу.
За словами фахівця, найцікавішим об’єктом виявилася стародавня ґрунтова дорога, яка, скоріш за все, з’явилася ще у Х ст., коли нею чернігівці діставалися до могил своїх предків похованих під курганами в районі т.зв. «старого кладовища в Берізках». Після другої світової кургани розкопали місцеві мешканці, наразі від могильнику лишилася лише назва вулиці – «Курганна».
“При розкопуванні «дороги» стали помітні численні канавки – колії утворені колесами возів, та ямки, що за розміром і формою можуть бути слідами кінських копит. На обочині дороги археологи розкопали чотири поховання, небіжчики були закопані неглибоко, тому контури могильної ями вдалося простежити лише в одному випадку. Усі поховання безінвентарні, однак у заповненні могильних ям траплялися уламки керамічних посудин, що потрапили сюди разом із землею при засипанні. Найпізніші з них відносяться до ХІІІ ст. Вірогідно, ці поховання з’явилися під час Монгольської навали 1239 р., або незабаром після неї, оскільки поховання зроблені похапцем, у мілких могилах, без звичних для доби Київської Русі атрибутів дерев’яних домовин забитих цвяхами. Одне з поховань – дитяче, орієнтоване головою на південь. Такий обряд характерний для деяких груп фіно-угорського населення. Можливо ця дитина потрапила до Чернігова разом із біженцями з Володимиро-Суздальщини спустошеної Батиєм у 1237 р”, – зауважив археолог.
Читайте також: Українські науковці показали перстень ХІІ-ХІІІ століття, який належав представнику вірменської діаспори
Згадана дорога продовжувала функціонувати й в наступні століття. Креслення XVІІІ ст. показують, що тут проходила «Могильовська дорога», яка в різні роки дещо змінювала свій напрямок. З незначним відхиленням вона простягалася, як нинішня вулиця О. Міхнюка.
“Якщо цю дорогу продовжити за межі розкопу 2019 року на північ, то можна помітити, що вона прямувала до площі «П’яти кутів», де на місці існуючого кільцевого розвороту мала перетнути вал і рів, що відносилися до огорожі Передгороддя давнього Чернігова. Про місце розташування цих укріплень знаємо не тільки з праць старих істориків, а й з матеріалів археологічних розкопок 2000 р. Отож можна припустити, що в районі площі «П’яти кутів» у давньоруські часи знаходилася фортечна брама. Вона була влаштована у стіні зовнішньої укріпленої лінії стародавнього Чернігова, що виникла не раніше середини ХІ ст., Після руйнації брами в ХІІІ ст., у фортечному валу мала залишитися дірка, яка на кілька століть визначала маршрут дороги, що пролягала з Чернігова в бік Стародуба і далі на північ”, – додав Ігор Ігнатенко.
Залишити відповідь