Представники Національного музею історії України показали срібний потир 1738 року роботи відомого київського золотаря Івана Равича, який згідно вкладного напису походить із Михайлівської церкви м. Глухова, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на офіційній сторінці музею у Facebook.
Карбований бароковий декор золоченим мереживом вкриває потир – листям аканту, в’язки плодів та квітів. І довкола – небесні янголи, помічники Божі.
На суцільній «сорочці», що охоплює чашу, представлені три сюжетні медальйони, виконані в техніці гравірування, яку лише інколи використовував майстер. Обрамлені лускатими картушами та підсвічені позолотою, вони мають виразний і урочистий вигляд. Це – сцена Розп’яття, а також образи Божої Матері з Дитям на руках та Архангела Михаїла.
Богородиця стоїть попираючи змія-диявола, а під її ногами – місяць, мов човен. Вона разом із Небесним Воїном заступається за весь світ, рятує його від зла, брехні та лицемірства.
Читайте також: Науковці показали чашу для причастя із зображенням Ісуса, виготовлену у ХVIII столітті
Архангел Михаїл постає непереможним небесним воїном-оборонцем, у військових латах із піднятим мечем в правій руці і щитом у лівій.
“Крилатого воїна – архангела Михаїла з давніх часів вважають небесним покровителем української столиці. Архангел Михаїл (його ім’я з єврейської перекладається «хто, як Бог») у Біблії названий «очільником (архістратигом) воїнства Господнього». Православна церква шанує його як захисника віри, адже він поборов диявола, скинувши його з неба. В Давній Русі Святого Михаїла вважали заступником князів, захисником воїнів, що вирушили у похід. На його честь називали монастирі, найвідоміший з них – Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві, заснований у 1108 році внуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком Ізяславичем, зводили церкви, як от церква Архістратига Михаїла, побудована у 16 ст. на місці явлення чудотворної ікони Божої Матері у с. Дубовичі (тепер Кролевецький р-н Сумської обл.) Його образ часто зустрічається на іконах. Бачимо його й на козацьких знаменах – зокрема, на Прапорі Війська Запорозького, гетьманських хоругвах, монументальних барельєфах, встановлених на вежі Київської ратуші в кінці 17 ст. Присутній він і на багатьох предметах церковного начиння, виготовлених українськими мастрами-золотарями”, – зауважують фахівці.
Залишити відповідь