На Волині знайшли «Скарб купця» часів монголо‑татарської навали Батия

Волинська археологічна експедиція ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» у 2025 році провела рятівні дослідження в історичному урочищі «Апостольщина» на території Окольного міста княжого Володимира. У сховку археологічного об’єкта №187 було виявлено унікальний комплекс речей, який отримав назву «Скарб купця».

Безпрецедентна колекція браслетів

Найціннішою частиною знахідки стали 573 цілі давньоруські скляні браслети. Це перший випадок в історії археології Києво-Руської держави, коли виявлено настільки чисельний і різноманітний комплекс прикрас. Браслети поділяються на 109 типів, відрізняються формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті) та діаметром (4,0–5,9 см). У колекції є серії від 5 до 31 однакових виробів, а також рідкісні одиничні екземпляри.

Історичний контекст знахідки

Археологи припускають, що власником скарбу був купець, який привіз товари на торжище у Володимир або намагався врятувати їх від війни. Сховок залишено під час монголо-татарської навали 1241 року, коли війська Батия зруйнували княжий Володимир. Цей епізод описаний у Галицько-Волинському літописі.

Склад «Скарбу купця»

Окрім браслетів, комплекс включає:

• Масивний хрест-енколпіон — облачення священника високого рангу.
• 9 бронзових та 8 мармурових натільних хрестиків.
• 18 ромбічних пряжок із псевдозерню.
• 5 срібних скроневих кілець.
• Свинцеву накладку у вигляді сокола з тризубом.
• Срібний щитковий перстень.
• Бронзовий кистень.
• Пломбу з солярним знаком «дорогочинського типу».
• Інші предмети та їхні фрагменти.

Наукове та суспільне значення

Знахідка має виняткову цінність: браслети широко використовувались у домонгольському часі як жіночі прикраси, але в цілому вигляді зустрічались надзвичайно рідко. Тепер археологи отримали можливість комплексного аналізу цієї категорії артефактів. Матеріали після опрацювання будуть передані до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького, а згодом можуть стати частиною експозицій національного рівня.

Дослідження проведено спільно з Волинським національним університетом імені Лесі Українки, державними історико-культурними заповідниками Луцька та Володимира, а також ВГО «Спілка археологів України».