Науковці виявили нові та дослідили знайдені раніше житла, майстерні та споруди господарського призначення доруського періоду IX ст., коли тут проживали племена білих хорватів, пише Успіх in UA.
Археологи заклали у Пліснеську п’ять траншей у різних частинах городища, загалом опрацювали понад 120 м². Основні ділянки досліджень – між IV та V лініями оборони міста слов’янського (доруського) періоду. Більшість об’єктів датуються останньою чвертю IX – першою половиною X ст. Три об’єкти – з кінця X ст.
Науковці виявили три нові житла та дослідили інші, які відкрили у попередні археологічні сезони. Впродовж чотирьох років розкопок там виявили 7 жител. З них три дослідили повністю, одну споруду переобладнали з майстерні на житло. Окрім того, науковці натрапили на п’ять господарських та дві припасові ями, вогнище, навіс та ще одну господарську споруду, повідомляє zaxid.
«Серед цьогорічних знахідок маємо вістря стріл, точильні бруски, шматки криці, кістяні проколки, прясло, ножі, фрагменти керамічного посуду. Наразі за відкритою площею прослідковується гніздова забудова між укріпленнями. Це вказує на кровну спорідненість осіб, які проживали тут», – пояснює керівник Пліснеської археологічної експедиції Олександр Дідик.
Археологи припускають, що жителі цієї частини давнього Пліснеська, ймовірно, були звичайними мешканцями, які займалися побутом та ремеслами, зводили укріплення та долучалися до утримання городища перед тим, як воно досягло свого найбільшого розквіту в Х ст.
Наявність господарських споруд, майстерні з горном свідчать про ремесла, якими займались в цій частині міста. Там виробляли керамічні вироби, обробляли органічні матеріали – дерево, кістку, шкіру, займалися ковальством.
На ділянці, яку вивчають з 2020 року, виявили щільну господарсько-житлову забудову. Далі ця забудова дещо переривається й відновлюється ближче до низу та краю схилу.
Виявлені об’єкти та матеріали опрацюють, на їхньому місці згодом реконструюють ці давні споруди. Вони відтворять конкретний вигляд слов’янського городища. У заповіднику вже оновили інтер’єри двох реконструйованих жител, зараз працюють над третім.
Заступниця директора заповідника з наукової роботи Оксана Якубовська є ініціаторкою археологічного експерименту з вирощування сільськогосподарських культур, які сіяли жителі Пліснеська 1000 років тому. Для них ці рослини були не лише їжею, але й сировиною для одягу.
«Цьогоріч до вже традиційних для нас культур на експериментальних ділянках висіяли ячмінь. Його також вирощували наші предки, однак не для приготування каші, а для варіння напоїв, схожих на квас чи пиво», – зазначає Оксана Якубовська.
Читайте також: На Львівщині виявили поселення трипільців віком понад 5 тисяч років
Загалом у заповіднику вирущують такі тисячолітні сільськогосподарські культури:
- просо,
- полба (давня пшениця-двозернянка),
- вайда фарбувальна (рослина, з якої виготовляли барвник синього кольору),
- льон-довгунець (був сировиною для виготовлення ниток),
- льон-кучерявець (з нього робили олію).
Залишити відповідь