Археологи провели археологічні дослідження в Івано-Франківську на території палацу Потоцьких XVII ст., пише Успіх in UA.
Серед найцікавіших знахідок – фрагменти оборонного муру та фундаментів, а також кераміка XIV століття. Як припускають археологи, на цьому місці ще до побудови Станіславівської фортеці міг існувати замок, повідомляє zaxid.net.
«Було закладено три розкопи та одну траншею, які мали на меті з’ясувати існування і трасування давніх фундаментів центральної частини і східного крила палацу Потоцьких, стін фортеці і палацу, виявити та обстежити підземні об’єкти та споруди, з’ясувати стратиграфічну ситуацію», – розповіла кандидатка архітектури Лариса Поліщук.
Перший розкоп заклали біля господарської брами, де до початку досліджень виднілось склепіння підземної споруди. Фахівці виявили цегляну арку та частково збережений колектор австрійського часу, в якому трапився багатий матеріал першої половини ХІХ століття: керамічний та скляний посуд, уламки кахель XVIII століття, рушничний кремінь та люльки для тютюну.
Окрім того, археологи виявили будівельний горизонт XVII століття у вигляді шару битого алебастру. На ньому були тваринні кістки – ймовірно, залишки їжі будівничих. Шар перекривався мішаним суглинковим ґрунтом із цеглою-пальцівкою, а над ним залягала будівельна підсипка австрійського часу.
Другий розкоп заклали впритул до північно-західного крила палацової огорожі. 2011 року там виявили підземний тунель для виходу на галерею нижнього бою Станіславівської фортеці.
«Виявили фундаменти оборонного муру, у будівництві якого чітко зафіксовано три етапи. Верхній, цегляний, відноситься до періоду австрійського військового шпиталю і датується першою половиною ХІХ ст. Під ним залягає частина муру, збудована з алебастрових блоків на сірому вапняно-піщаному розчині з домішкою чорного піску. Це період 1730-х років, коли замковий комплекс розбудовував син його засновника Юзеф Потоцький. Нижня частина змурована з алебастрових блоків і цегли-пальцівки на глинисто-супіщаному розчині та відноситься до 1680-х років – періоду початку будівництва замково-палацового комплексу засновником міста Андрієм Потоцьким в межах міських фортечних укріплень (за принципом palazzo in fortezza)», – розповів кандидат історичних наук Зеновій Федунків.
Розкоп №3 заклали біля входу в колишній шпитальний адміністративний корпус, пристосований під музей. Там у 2024 році відкрили частину фундаменту з масивних алебастрових блоків. У шурфі науковці натрапили на кут масивної споруди. Найімовірніше, це може бути наріжна частина фундаменту, який належить до східного крила палацу і був запроєктований симетрично до барокової осі фортеці, як дзеркальне відображення збереженого західного крила.
«Траншею №1 заклали паралельно до східного фасаду найдавнішої у місті цивільної споруди – західного крила палацу Андрія Потоцького, у зоні ймовірного розташування його центральної частини. Тут на глибині близько метра виявлено три фрагменти масивних кам’яних фундаментів. Дві стіни мали ширину 2,3 м, а третя була зруйнована прокладанням каналізаційної траншеї. У будівництві цих фундаментів чітко простежуються два етапи. Нижні частини муровані на світлому вапняно-піщаному розчині та датуються другою половиною XVII століття, а верхня – викладена на суглинисто-супіщаному розчині з додаванням цегли вальцівки й належить до 1730-х років», – пояснюють археологи.
Нижче рівня фундаментів в чорному болотистому ґрунті виявили фрагменти кераміки ХІV-XV століття. Археолог Павло Нечитайло наголосив, що найдавніші знахідки виявили в неторканих ґрунтах між фундаментами. Там на глибині 1-1,4 м фіксувався культурний шар потужністю понад 30 см, у якому знайшли досить велику колекцію кераміки другої половини XIV століття.
«Знахідки свідчать про активне використання цієї території в зазначений час. Подібна кераміка є традиційною для центральноєвропейських лицарських замків. Також дана локація є найвищою топографічною точкою на території палацу. Зважаючи на це і те, що більшість замків та фортець на території України мають спадковість у вигляді укріплень більш раннього часу, можна гіпотетично припускати існування замку на даному місці до побудови Станіславівської фортеці. Для підтвердження цієї гіпотези потрібні дослідження ділянок на території палацу, де не проводились будівельні та земляні роботи у XVII-XIX століттях. Утім, вже на цьому етапі досліджень можна впевнено стверджувати про освоєння цієї території з другої половини XIV століття, характер якого буде зʼясований в процесі майбутніх вишукувань», – наголосив Павло Нечитайло.
За його словами, археологи виявили загалом 520 артефактів. Серед знахідок є монети, будівельна кераміка, скляний та керамічний посуд. Вони значно розширюють уявлення про використання території в минулому, особливості реконструкції фортеці та будівництва палацу і свідчать про активне життя на цьому місці у часи пізнього середньовіччя.
Читайте також: На Чернігівщині знайшли фрагменти рідкісних полив’яних кахлів з палацу гетьмана Мазепи
Палац в Івано-Франківську збудувала родина магнатів Потоцьких у 1672-1682 роках. Спочатку це була їхня резиденція, згодом її пристосували як військовий шпиталь. Через це про палац збереглося дуже мало архівної інформації. Палац був частиною оборонної фортеці, яку збудували за прикладом «ідеальних міст». Нині від нього збереглися окремі корпуси.
Залишити відповідь