Кромлех поблизу селища Мирове, який відкрив у 1920-х роках український археолог Дмитро Яворницький, досі помітний навіть на супутникових знімках — це кам’яне коло з гранітних брил діаметром близько 17 метрів, пише Успіх in UA.
Місцевий краєзнавець Костянтин Антонц розповів, що споруда була зведена в II тисячолітті до нашої ери, у добу енеоліту, і безпосередньо пов’язана з ямною культурою — археологічною спільнотою, що поширювалася у степах України між 3600 і 2300 роками до нашої ери. Основною ознакою цієї культури були курганні поховання, де покійників ховали у скорченому положенні та посипали червоною вохрою, повідомляє kamenskoe.city.
Кромлех у Мировому досі зберігається на узбіччі дороги, що веде з селища до Томаківки. Його висота в центрі — понад півтора метра. Попри те, що під каменями не було виявлено ані скарбів, ані цінних артефактів, дослідники підкреслюють археологічну і культурну значущість пам’ятки. Цей кромлех має спільні риси з Вознесенським археологічним комплексом у Запорізькій області, відкритим у 1930 році Володимиром Грінченком, хоча останній пов’язаний із пізнішими періодами.
Особливість Мирового кромлеху — його рукотворне походження. Споруда складена з гранітних брил, що, імовірно, були встановлені у певному ритуальному або астрономічному порядку. Подібні кам’яні кола, зокрема в Західній Європі (як-от Стоунгендж у Великій Британії), часто вважаються місцями культового значення.
Ямна культура, до якої належить і цей об’єкт, залишила по собі численні кургани на теренах України, серед яких — Сторожова могила, Михайлівське поселення, Скелі Каменоломні та Генералка 2. Археологічні дані свідчать, що ці спільноти практикували скотарство, примітивне хліборобство, полювання й рибальство. У низці курганів виявлено навіть залишки возів, запряжених волами, а також кам’яні та мідні знаряддя праці й зразки первісної скульптури.
Читайте також: Вчені з’ясували, яка споруда Стародавнього Єгипту є більшою за піраміди
На сьогодні жодних масштабних розкопок у районі Мирового кромлеху не проводилося. Проте дослідники закликають до включення пам’ятки до державного реєстру охоронюваних об’єктів та її подальшого вивчення.
Цей об’єкт має потенціал стати не лише науковим, а й туристичним ресурсом. У Європі мегалітичні пам’ятки приваблюють тисячі відвідувачів щороку, тоді як в Україні подібні споруди часто залишаються поза увагою.
Залишити відповідь