У фахівців викликає занепокоєння поява рослини, яка походить із Північної Америки, але дедалі активніше натуралізується в Україні, пише Успіх in UA.
У Національному природному парку «Орільський», що в Дніпропетровській області, ботаніки зафіксували появу численної колонії Gymnocladus dioicus, більш відомого як американський глекоплідник або «залізне дерево», повідомляє www.056.ua.
«Це дуже потужна інвазія. Ми нарахували понад 350 молодих дерев на досить обмеженій території, причому багато з них уже утворили щільні зарості», — повідомив доктор біологічних наук, завідувач відділу інтродукції та акліматизації ботанічного саду НАН України Андрій Новіков.
Gymnocladus dioicus має низку особливостей, які роблять його дуже життєздатним у чужорідному середовищі:
- Довговічність: дерево може жити понад 100 років.
- Невибагливість: витримує посуху, спеки, забруднення повітря.
- Потужна коренева система: швидко заглушає інші рослини.
- Отруйні плоди: їхнє вживання шкідливе для тварин.
«Залізне дерево — красиве, але агресивне. Його здатність витісняти аборигенні степові види — пряма загроза для збереження унікальних українських ландшафтів», — пояснює екологиня Ольга Гончар з громадської ініціативи «Живий степ».
Це не перший випадок появи Gymnocladus dioicus у дикій природі. Фахівці відзначають, що дерево:
- зустрічається у ботсадах Києва, Харкова, Ужгорода;
- самосійно з’явилося у Полтавській, Кіровоградській та Одеській областях;
- уже формується підлісок у природоохоронних зонах.
Особливо занепокоєння викликає його здатність проростати на деградованих землях і навіть у руслах висохлих балок, де традиційно зростають рідкісні степові трави.
Парадоксально, але початково Gymnocladus dioicus завозили до України як декоративне дерево. Причини:
- Має привабливу кроноформу та листя.
- Швидко росте, не потребує догляду.
- Стійкий до шкідників і міських умов.
«Ми його свідомо садили в парках як елемент „зеленого щита“ — рослина добре витримує загазованість. Але ніхто не передбачив, що воно почне масово поширюватися в дику природу», — коментує ландшафтний дизайнер Віталій Панченко.
У найближчі місяці Національна академія наук України планує:
- зібрати повні дані про поширення Gymnocladus dioicus;
- запропонувати законодавчі ініціативи щодо обмеження його використання;
- розробити інтерактивну мапу «червоних зон» інвазії.
«Це перший дзвіночок. Далі буде гірше, якщо ми зараз не зупинимо цю експансію», — наголошує академік Сергій Афонін.
Читайте також: Вчені визначили, які рослини вирощували на острові Пасхи у давнину
Інвазія залізного дерева на Дніпропетровщині — тривожний сигнал, що вимагає швидкої реакції. Поки ще є шанс зупинити розповсюдження чужорідного виду, який здатен без бою захопити український степ.
Залишити відповідь