Фахівці показали незвичайні українські пляшки XVIII століття у формі ведмедя

Фахівці показали незвичайні українські пляшки XVIII століття у формі ведмедя


Фахівці продемонстрували незвичайний український декоративний посуд XVIII століття, пише Успіх in UA.

Про це йдеться на офіційній сторінці Департаменту культури та туризму КОДА у Facebook.

Так, за словами фахівців, велику частину українського посуду XVIII століття складає фігурний посуд для зберігання рідини. Українські гутники створювали фігурний посуд, застосовуючи техніки “вільного” видування (поки скло було “живе”). Загалом, звичай створювати фігурний посуд у вигляді різних звірів і птахів народами світу був пов’язаний з міфологією та походив від культу тварин.

“Якщо порівнювати зі світом, наприклад, у середньовічній Європі побутував фі­гурний посуд — водолії-акваманіли. Брон­зові акваманіли із зображенням лева відрізнялись своєю виразністю і стилізацією. Саме так, у романські часи до Русі привозилися такі акваманіли. І вже надихнувшись ідеєю та скориставшись європейськими зразками такого посуду, майстри Київської Русі почали створювати свій керамічний посуд”, – зазначається у повідомленні.

Для фігурного гутного посуду використовувалися зразки побутового посуду опираючись на основні якості скла, такі як прозорість, блиск, гнучкість та інші. Наприклад, щоб виготовити птаха, обирали круглу пляшку, для ведмедика чи коника обирали пляшки циліндричної форми.

Фахівці показали незвичайні українські пляшки XVIII століття у формі ведмедя

Читайте також: На Закарпатті археологи виявили цінну стародавню шаблю

Серед українського скляного посуду найпоширенішими та найулюб­ленішими були саме пляшки-ведмеді.

“Якщо зазирнути глибше, ведмідь є одним з головних героїв тваринного епосу. Так, український фольклор досить багатий на різноманітні прислів’я, пісні і приказки, що присвячені цьому персонажу. Маємо цікавий стародавній вислів «збороти ведме­дя», який в житті означає наливати напій з пляшки у формі ведмедика або ж випити чарку. В Україні вважалося, що ведмеді мають здібності відганяти злих духів та приносити щастя, а його образ — символ плодючості та міцного шлюбу. Також у народі вважали, що це Господь обернув мірошника у ведмедя, тому повсякчас його забражали стоячим на двох лапах. На жаль, незважаючи на такий яскравий образ в українському фольклорі, символ, який супроводжував людей у повсякденному житті та в урочистостях, зображень ведмедя в народ­ному мистецтві вкрай мало. Але незважаючи на цей факт, варто не забувати цінний символізм закладений українцями в образ клишоногого”, – додають фахівці.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *