Найвизначнішою роботою Альберта Ейнштейна серед більшості науковців вважається його Загальна теорія відносності, пише Успіх in UA.
Вона пропонує захопливий погляд на гравітацію не як на силу, а як на викривлення самої тканини простору та часу. Уявіть собі простір-час як туго натягнуте гумове простирадло.
- Класична фізика (Ньютон) стверджувала б, що Сонце притягує Землю невидимою силою.
- Теорія Ейнштейна пояснює інакше: Сонце, маючи величезну масу, викривляє це “простирадло” простору-часу навколо себе, створюючи щось на кшталт невидимої воронки.
- Земля не притягується силою, вона просто рухається найпрямішим шляхом по цьому викривленому просторі — по краю цієї “воронки”.
Саме тому планети обертаються навколо Сонця, а предмети падають на Землю. Гравітація — це не магічна сила, а прямий наслідок того, як маса змінює геометрію простору навколо себе.
Ця теорія стала основою для сучасних уявлень про чорні діри, розширення Всесвіту та навіть для роботи систем GPS. Багато вчених вважають її “найвизначнішою і найкрасивішою теоретичною побудовою за всю історію фізики”.
Читайте також: Вчені назвали винахід Ейнштейна, який так і не здобув популярність
Робота Ейнштейна залишається наріжним каменем сучасної фізики, що витримав численні експериментальні перевірки. Андреа Гез, професор фізики та астрономії Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, лауреат Нобелівської премії, яка продовжує перевіряти теорію поблизу надмасивної чорної діри в центрі нашої галактики, вважає: “Ейнштейн правий, принаймні поки що… Ми можемо абсолютно виключити закон гравітації Ньютона. Наші спостереження узгоджуються із загальною теорією відносності Ейнштейна”.
Проте Нобелівську премію в 1921 році Ейнштейн отримав не за теорію відносності (яка на той час все ще була предметом дискусій серед науковців), а за пояснення фотоефекту. Ця робота заклала основу для квантової механіки та довела, що світло складається з частинок (фотонів).
Залишити відповідь