Гармати говорять, але і музи не повинні мовчати. У цьому переконана сумська поетеса та казкарка Альона Смірнова. З початку війни її творчість пережила ряд метаморфоз. Перш за все, Альона перейшла із російської мови написання творів на українську. Також розширився жанровий спектр творчості. Так, Альона почала створювати вірші у жанрі громадянської лірики. Детальніше про свій творчий шлях поетеса та письменниця розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для Успіх in UA.
Свій перший вірш Альона написала ще у 6 років.
“Потім творче “Я” затихло, і знов дало про себе знати вже коли мені виповнилось 12. Далі був досить довгий період так званого “писання в стіл”, аж поки в моєму житті не трапилась літературна студія Літ-ра.соm, якою керував поет, письменник, журналіст газети “Панорама” Андрій Поляков. Тоді я і почала робити перші маленькі кроки до справжньої літератури”, – говорить поетеса.
До Літ-ра.com Альона потрапила у віці 22 роки. Зауважує, що цим вона завдячує поетесі, членкині Національної спілки письменників України Тамарі Герасименко і тогочасному голові Національної спілки письменників Олександру Вертілю.
“У 2016 році студія Андрія Полякова припинила своє існування, бо так вирішив її засновник. Мені пропонували долучитись до інших літературних студій, таких, як, наприклад, Літера. Проте я відмовилася”, – зауважує вона.
Того ж року вийшла перша поетична збірка Альони. Також до видавництва готувалася друга, яка має назву “З тобою і без тебе”.
“Потрібно було з кимось попрацювати над текстами. І тут я згадала про одного з моїх найулюбленіших викладачів Сумського державного університету Василя Васильовича Чубура. Під час однієї з пар він дізнався, що я пишу вірші. Тоді Василь Васильович сказав: “Ну що ж, принось вірші на редактуру, якщо не боїшся припинити писати”. Я розуміла, що зараз або заплачу і піду з аудиторії, або таки принесу на завтра добірку віршів і почну доводити, що чогось варта. Власне так і сталось – почала доводити. А коли справа дійшла до видання другої збірки, її мені також редагував Василь Васильович. Як зараз пам´ятаю цей коментар до мого рукопису: “Альоно, я б на твоєму місці таке не те що не редагував, а не видавав би взагалі. Бо це не творчість, а “рожеві шмарклі”. Я сказала: “Байдуже яким накладом, нехай навіть мінімальним, але видавати буду, бо це важливо для мене особисто”. І відтоді пішла робота. Від Василя Васильовича я отримала неймовірний багаж знань. Щаслива з того, що мені вдалось з ним попрацювати”, – розповідає вона.
Із середини 2021 року Альона є учасницею івано-франківської літературної студії “Натхнення”. Тут її наставницею стала керівниця студії Ольга Андріяшко. Також Альона черпає багато знань у київського поета Артема Сенчило.
На творчому шляху дівчини було й безліч літературних конкурсів, які зробили її творчість впізнаваною не тільки на теренах України, а й за кордоном.
“На сьогодні найвизначнішим для мене є диплом Німецького міжнародного конкурсу серед діаспори “Книга року”. Вже під час війни я дізналась, що моя збірка прози потрапила у ТОП-15 найкращих сучасних книжок світу. Серед фіналістів я була єдиною учасницею з України, хоча на початку конкурсу бачила списки і там було доволі багато українців”, – ділиться Альона.
На сьогодні сумська поетеса та письменниця має дві збірки віршів “Із чистого аркуша” та “З тобою і без тебе”. Також в її арсеналі збірка малої прози епістолярного жанру “Хроніки минулого життя”. Всі вони написані ще до повномасштабного вторгнення рф в Україну. На той момент Альона писала винятково російською мовою, якої і говорила все своє життя. Поціновувачів власної творчості вона шукала не лише на території нашої країни, а й за її межами. Одну зі збірок віршів вона відправляла до москви своїм родичам.
“Закінчилось все тим, що через три місяці з моменту відправки моя книжка повернулась до Сум із купою наших і російських марок в перекресленому конверті. Мабуть, це через те, що росіяни завжди боялися сили українського слова, тож і не дозволили моїй збірці увійти у їхній обмежений культурний простір (сміється)”, – говорить Альона.
Після початку війни вона хвилювалася, що буде змушена, як мінімум, надовго призупинити свою творчу діяльність. Проте сталося все навпаки. Страждання Батьківщини вилилося в нові активні та успішні пошуки себе на літературній ниві.
“Зізнаюсь, що війна на Донбасі на мою творчість не вплинула зовсім. Ситуація кардинально змінилася після повномасштабного вторгнення. “А як же я, як творча людина? Це що, все? Кінець всьому? Я ж так хотіла розвиватись, розповсюджувати книжки, а тут війна!”, – подумала я. Друзі з творчої спільноти мене засуджували, говорили, що не про те зараз думаю, що (вибачте за тавтологію) не про мову зараз мова. Та я відчувала, що це той випадок, коли гармати говорять, але і музи не повинні мовчати. Те, що вся література, написана російською мовою, автоматично потрапляє під заборону, я розуміла чітко. Враховуючи ситуацію, це правильно. Тож усвідомила, що більше не хочу писати російською. Спробувала відмовитись від мови окупанта і в мене це вийшло. Хоча, чесно кажучи, збірка віршів, яку наразі поступово готую до друку, ще матиме твори російською (це буде приблизно 30% від загального обсягу)”, – зауважує Альона.
Восени 2022 року була написана і відредагована перша її казка під назвою “Таємниця хранителів часу”.
“У планах була казочка для наймолодших читачів, але не так сталося, як гадалося, бо я пішла за покликом музи. І вийшла казка приблизно на вікову аудиторію 8-10 років. Спочатку планувалося, що це буде історія подорожі двох друзів-пугачів до таємничого міста Лева. А зрештою вийшло щось більш пригодницько-детективне для учнів молодшої школи. Натхненником стала моя подруга дитинства, яка хотіла створити нетипову казку для своєї донечки. І головне, щоб написана вона була обов´язково українською мовою. Власне подруга спершу сама планувала оформлювати казку, але потім у неї змінились плани”, – розповідає Альона.
Зараз “Таємниця хранителів часу” проходить черговий етап підготовки до друку. Розпочався етап роботи над ілюстраціями, над якими працює сумський художник Ігор Кислий . Редагувати казку Альоні допомагала поетка і мовознавець Інна Гончар (Злива).
“Якщо все буде добре, “Таємниця хранителів часу” вийде друком у 2023 році. Планую запропонувати її до мережі книгарень “Якабу” та “Книгарня Є”.Також хочу запустити електронну версію”, – зазначає письменниця.
Інші ж книжки Альони наразі можна придбати лише у неї особисто.
Найближчим часом вона планує видати третю збірку віршів та казку.
“Також мені дуже хочеться, щоб усі ідеї казок припинили бути просто ідеями і таки стали реалізувалися. Другий мій грандіозний задум, який я плекаю ще з 2021-го і заради якого закінчила письменницький курс в академії РИБА, – це написати нон-фікшн. Маю надію, що плани втіляться в життя”, – додає Альона.
Залишити відповідь