Найдетальніший погляд на поверхню далекої планети

Астрономи за допомогою телескопа Джеймса Вебба отримали безпрецедентні дані про поверхню екзопланети LHS 3844 b, яку називають Куа’куа.

Це відкриття стало проривом у дослідженні кам’янистих світів поза межами Сонячної системи, повідомляє www.futurity.org.

Спостереження показали, що поверхня Куа’куа темна та базальтова, схожа на застиглі лавові поля на Гаваях чи в Ісландії. Атмосфери на планеті не виявлено, що робить її непридатною для життя. Відсутність ознак води та геологічної активності свідчить про те, що цей світ є сухим і мертвим.

Екстремальні умови існування

Куа’куа обертається навколо своєї зорі всього за 12 годин. Одна півкуля постійно нагрівається до понад 700°C, а інша залишається у вічній темряві та холоді. Такий контраст температур створює умови, несумісні з будь-якими формами життя, відомими на Землі.

Методи дослідження

Астрономи використали метод «вторинного затемнення», коли планета проходить за своєю зорею, і телескоп фіксує лише її власне випромінювання. Це дозволило отримати унікальні дані про склад поверхні. Дослідження проводила міжнародна команда на чолі з Лаурою Крайдберг з Інституту Макса Планка.

Чому це відкриття важливе

Вивчення Куа’куа допомагає зрозуміти різноманітність кам’янистих планет у Всесвіті. На відміну від Землі, де є гранітна кора та тектонічні плити, ця екзопланета позбавлена механізмів, що стабілізують клімат. Це відкриття підкреслює, наскільки рідкісними можуть бути умови, сприятливі для життя.

Основні факти про Куа’куа

• Орбіта навколо зорі триває лише 0,5 земної доби.
• Температура на денному боці сягає 1300°F (понад 700°C).
• Атмосфера відсутня, що підтверджено даними телескопа Вебба.
• Поверхня складається з темного базальту, подібного до вулканічних порід Землі.
• Ознак тектонічної активності чи води не виявлено.

Читайте також: Науковці виявили сліди давнього океану на Марсі

Перспективи майбутніх досліджень

Телескоп Джеймса Вебба продовжить спостереження за Куа’куа, щоб отримати ще детальніші карти її поверхні. Це допоможе астрономам краще зрозуміти, які фактори роблять планети придатними для життя, а які — перетворюють їх на безжиттєві світи.