У носі неандертальців не виявили особливих пристосувань до проживання в холодному кліматі, порівняно з людським, пише Успіх in UA.
Це з’ясували завдяки дослідженню найкраще збереженого черепа, зокрема кісток носа, неандертальця з печери в Італії. Відкриття ставить під сумнів попередні уявлення про те, що неандертальці мали більший ніс для того, щоб ефективніше зігрівати та зволожувати повітря, яке вдихають, повідомляє nauka.ua.
Науковці обстежили череп «Альтамурського чоловіка» — решток неандертальця віком 130-172 тисячі років, який помер у печері на півночі сучасної Італії. Оскільки череп вкритий мінеральним осадом, щоб його не пошкодити, дослідники вивчали його на місці. Для цього використали ендоскопічні інструменти — тонкі трубки з камерою на кінці, які вводили всередину носової порожнини, щоб дослідити її внутрішню будову. Завдяки цьому науковці створили 3D-модель неандертальського носа.
Дослідники не виявили в носі неандертальців двох із трьох структур, існування яких раніше припускали на основі моделювання й попередніх досліджень неповних решток, у яких кістки носа не були збереженими. Зокрема у пазухах носа не виявили вертикального виступу, який мав би збільшувати їхній розмір для кращого нагрівання повітря. Крім цього, науковці не змогли підтвердити, що в неандертальців було відсутнє кісткове склепіння над слізною борозною, яке також мало б сприяти нагріванню повітря.
Читайте також: Вчені спрогнозували, як технічний прогрес змінить зовнішність людей вже через 25 років
А єдина особливість носа неандертальців, яку дослідники змогли підтвердити — виступ задньої стінки ніздрів, імовірно була пов’язана не з пристосуванням до холоду, а з виступанням усієї лицьової частини черепа неандертальців уперед. Тож загалом науковці не знайшли суттєвих відмінностей у будові носа неандертальців і людей сучасного типу. Однак відомо, що неандертальці мали коротші кінцівки та більш огрядну будову тіла, що допомагало їм ефективніше за людей зберігати тепло.
Залишити відповідь