Нове відкриття, зроблене на території сучасної Канади, додало вагомий доказ у дискусії про походження прісноводних риб, пише Успіх in UA.
Викопна риба Acronichthys maccognoi була знайдена у пізньокрейдових відкладах (приблизно 67 млн років тому), що свідчить про її існування ще до масового вимирання динозаврів, повідомляє krv.media.
За словами професора Ніла Банерджі з Університету Вестерн, ця знахідка заповнює значну прогалину у викопному літописі Otophysi та дозволяє по-новому осмислити, як і коли риби з цієї групи почали освоювати прісноводне середовище.
Однією з ключових адаптацій Otophysi є апарат Вебера (англ. Weberian apparatus) — унікальна система кісточок, яка з’єднує плавальний міхур із внутрішнім вухом. У звичайних морських риб звукові хвилі проходять крізь тіло майже без опору, що обмежує їхній слух низькими частотами до 200 Гц.
Otophysi натомість розвинули здатність вловлювати значно ширший частотний діапазон — до 15 000 Гц. Для порівняння, слуховий максимум людини — 20 000 Гц. Це дозволяє таким рибам сприймати звук у шумному середовищі — наприклад, у річках із сильною течією чи озерах із великою кількістю органічних перешкод.
Під час дослідження вчені провели КТ-сканування скам’янілості Acronichthys maccognoi, яка мала довжину всього 4 см, і реконструювали апарат Вебера. Моделювання показало, що слухова система цієї викопної риби вже була функціональною й дозволяла сприймати звуки в діапазоні 500–1000 Гц — що не надто відрізняється від слуху сучасних видів, зокрема даніо-реріо (zebrafish).
Докторка Хуань Лю з Каліфорнійського університету в Берклі підкреслила, що навіть 67 мільйонів років тому Otophysi мали складні сенсорні механізми, які забезпечували ефективне сприйняття навколишнього середовища.
Раніше вважалося, що Otophysi виникли у прісноводному середовищі ще до розколу Пангеї — понад 200 мільйонів років тому. Але молекулярні дані, отримані у цьому дослідженні, свідчать про інше. Автори роботи переглянули часові рамки розходження прісноводних і морських ліній та встановили, що перехід до прісної води відбувся близько 154 мільйонів років тому — вже після початку розпаду суперматерика.
Це означає, що адаптація до прісноводного життя могла відбуватися не один раз, а кілька разів незалежно у різних гілках Otophysi. Це відкриває нові напрями для дослідження біогеографії риб та їх розселення по континентах у різні геологічні епохи.
Палеонтолог Дон Брінкман, куратор-емерит Королівського музею Тірелла, підкреслює: «Ми дуже багато знаємо про динозаврів, але ще майже нічого — про викопних прісноводних риб. Саме такі знахідки дозволяють нам краще зрозуміти, як формувалися екосистеми, знайомі нам сьогодні».
Читайте також: У Великобританії знайшли скам’янілість риби із подвійною щелепою віком 300 млн років
Відкриття Acronichthys maccognoi частково заповнює так звану «філогенетичну прогалину» — розрив між оцінками молекулярної еволюції Otophysi та найдавнішими відомими скам’янілостями цієї групи. Крім того, робота є прикладом того, як сучасні технології — КТ-сканування, комп’ютерне моделювання та аналіз геномів — дозволяють реконструювати не лише зовнішній вигляд викопної істоти, а й її функціональні особливості.
Це також підтверджує, що складні сенсорні системи, як-от апарат Вебера, з’явилися раніше, ніж вважалося, і відігравали важливу роль у пристосуванні до нового середовища.
Залишити відповідь