Вчені помітили тисячі акул, як дрімають на дні океану, пише Успіх in UA.
Ця знахідка збентежила експертів, оскільки вони не можуть пояснити, чому тут лише самиці.
Раніше науковці вже бачили їх у цьому самому місці шість років тому – під час першого дослідження морського парку Бігль у Бассовій протоці біля узбережжя Вікторії, Австралія. Цей вид акул називається Порт-Джексони, вони відомі своїм дещо химерним виглядом, із двома помітними хребтами, що проходять від їх тупих носів до потилиць, повідомляє obozrevatel.com.
Ці акули можуть виростати приблизно до 1,65 метра в довжину. Вони ведуть нічний спосіб життя, тому, як правило, сплять вдень, а вночі полюють на кальмарів, восьминогів і ракоподібних. На відміну від багатьох інших видів, акул Порт-Джексона не вважають видами, яким загрожує зникнення.
Тепер таємниче сонне зібрання акул Порт-Джексона було знову знайдено за допомогою підводного робота на борту науково-дослідного судна Південно-австралійського науково-дослідного інституту (SARDI).
Доктор Джакумо Монк з Інституту морських і антарктичних досліджень Університету Тасманії сказав, що акули були щільно скупчені, як килим, розстелений на морському дні.
“Ми сподівалися знову побачити акул під час цього дослідження. Але натрапити на них двічі у парку площею 3000 метрів квадратних – це все одно, що знайти голку в стозі сіна”, – пояснив керівник подорожі.
Тому, коли вчені перетнули підйом рифу та побачили акул, які дрімають на глибині 65 метрів під судном майже в тому самому місці, де вони були шість років тому, вони були вражені.
Читайте також: Науковці розкрили секрет довголіття гренландських акул
Відомо, що акули Порт-Джексона спаровуються наприкінці зими – у них є характерна спіральна оболонка яйця, яку вони відкладають на рифи для захисту. Однак вчені не можуть пояснити, чому тут лише самиці. Вони припускають, що, можливо, вони йдуть сюди, щоб підготуватися, перш ніж перейти до місць, де вони зазвичай відкладають свої яйця.
“Це ставить перед нами більше запитань, ніж відповідей, але ми знаємо, що самці та самки цього виду часто живуть окремо, за винятком спарювання. Ми точно не знаємо, чому тут лише самиці. Можливо, вони ласують місцевим делікатесом – морськими гребінцями – перед довгою подорожжю на північ, щоб відкласти яйця. Однак те, що ми знову на них натрапили, свідчить про те, що ця територія для них важлива”, – говорить доктор Монк.
Акули Порт-Джексона не становлять загрози для людей. Навіть у дуже рідкісних випадках вони все-таки кусаються, найгірше, що трапляється, – це синець і розірваний гідрокостюм.
Залишити відповідь