Команда архітекторів та єгиптологів із французського приватного Політехнічного інституту в Парижі вирішила детальніше розібратися в технології будівництва піраміди Джосера, пише Успіх in UA.
Для цього вчені провели картографування місцевості навколо монументальної споруди, вивчили ландшафт, досліджували кам’яну споруду Гіср-ель-Мудір, яка знаходиться всього за кілька сотень метрів від ступінчастої піраміди, а також гігантську за шириною та глибиною вертикальну шахту всередині склепу фараона. Ця шахта єдина у своєму роді, вона більше не зустрічається в інших пірамідах, які почали зводити пізніше.
З’ясувалося, що піраміда знаходиться поруч із двома пересохлими каналами, які, ймовірно, колись були активними водними артеріями, а Гіср-ель-Мудір має риси греблі, призначені для перегородження водотоку та підйому рівня води, повідомляє portaltele.
Автори наукової роботи припустили, що цими каналами дощова вода і вода з річки Ніл надходила до місця будівництва піраміди, після чого потрапляла у вертикальну шахту, затоплювала її і таким чином могла піднімати плавучий дерев’яний ліфт.
На думку дослідників, за допомогою цього гідравлічного витягу єгиптяни доставляли каміння, призначене для зведення склепу фараона, на необхідну висоту. Одного разу можна було підняти від 50 до 100 тонн каміння. Коли ліфт слід було опустити, будівельники осушували шахту.
«Вода проходила через Гіср-ель-Мудір, де очищалася від піску, а потім стікала в глибоку западину — величезний канал завдовжки 410 метрів, що знаходився поряд із ступінчастою пірамідою.
Цей канал міг бути «гігантською підземною цистерною» з кількома відділеннями, включаючи відділення, розташоване на одній лінії з шахтою піраміди», — пояснив Гійом Пітон ( Guillaume Piton ), співавтор дослідження з Університету Гренобль-Альпи.
Вчені проаналізували гідрологічні та геологічні особливості ділянки, де знаходиться піраміда, та з’ясували, що за 20-30 років будівельних робіт до її шахти могло потрапити від чотирьох до 54 мільйонів кубометрів води.
Ідея про те, що в давнину поряд зі ступінчастою пірамідою могло бути багато води, підтверджують автори інших досліджень. Наприклад, у 2024 році в журналі Communications Earth & Environment вийшла робота міжнародної команди археологів, яка розповіла, що 31 давньоєгипетська піраміда побудована вздовж стародавніх рукавів Нілу, вони висохли тисячі років тому.
Зазначимо, що хоча гіпотеза команди Ландро виглядає правдоподібною, з нею не погоджуються багато єгиптологів. Вони запитують: якщо описану французькими вченими технологію древні будівельники справді використовували під час зведення пірамід, тоді чому її сліди не знаходять інших аналогічних місць?
Про неї нічого не розповідають настінні розписи всередині пірамід, на яких стародавні єгиптяни часто любили зображати процес будівництва.
Читайте також: Вчені розкрили таємницю будівництва піраміди мая, розташованої в Сальвадорі
Крім того, автори нової наукової роботи згаяли і той факт, що спочатку піраміду Джосера будували в традиційній формі мастаби, потім її добудовували вгору, а трохи пізніше збільшили ще й площу — будова розрослася в ширину.
Тобто на початковому етапі будівництва Імхотеп як мінімум тричі змінював форму піраміди, чого досягти гідравлічної конструкції було б неможливо. Тому дослідники схиляються до думки, що ступеневу піраміду зводили саме за допомогою насипних пандусів та помостів.
Залишити відповідь