8 травня 1926 року розпочалося будівництво першого навчального корпусу Національного університету біоресурсів і природокористування України. Автором проєкту став архітектор Дмитро Дяченко, який працював у стилі українського необароко.
Саме ця дата вважається початком формування Голосіївського кампуса — одного з найважливіших освітніх осередків столиці. Протягом століття кампус став символом розвитку науки, освіти та культурної спадщини, повідомляє nubip.edu.ua.
Дерево сили як сучасний символ
До ювілею першого корпусу біля будівлі було висаджено “дерево сили” — гібрид українського черешчатого та американського болотного дуба. Подарунок від компанії EVA LandScape символізує міцність, довголіття та спадкоємність поколінь. Дуб, як одне з найстійкіших дерев, уособлює силу та життєздатність, а його гібридність підкреслює поєднання українських традицій із сучасними світовими підходами.
Ювілейні заходи
До 100-річчя забудови Голосіївського кампуса університет організував низку культурних та освітніх подій, що поєднують історію та сучасність:
- Архівні виставки, що демонструють процес будівництва корпусів.
- Плакатні експозиції студентів і викладачів про архітектурні зміни.
- Музейні ініціативи, присвячені спадщині Дмитра Дяченка.
- Урочисті лекції та зустрічі, що підкреслюють значення Голосіївського кампуса для Києва.
Читайте також: Великодня благодійність у Сумах: університет об’єднав серця заради добра
Значення для майбутніх поколінь
Поєднання двох подій — висадки “дерева сили” та відзначення 100-річчя забудови кампуса — створює цілісну картину спадкоємності. Архітектурна спадщина Дяченка нагадує про культурні корені університету, а новий дуб символізує його майбутнє. Разом вони формують образ НУБіП як закладу, що зберігає традиції та водночас відкритий до інновацій.
Залишити відповідь