Давні молочні напої: археологи знайшли унікальні сліди на неолітичному посуді в Польщі

У польському селі Славенцінек археологи знайшли понад шість тисяч фрагментів посуду, серед яких особливу увагу привернули лібатаційні судини — великі келихи, коларові фляги та маленькі чаші.

На їхніх стінках виявлено білкові залишки молока корів та овець/кіз, що збереглися понад п’ять тисяч років, повідомляє archaeology.or.

Як неолітичні фермери долали непереносимість лактози

Більшість населення Європи того часу не могла засвоювати лактозу. Проте мешканці культури лійчастих келихів знайшли рішення: вони переробляли молоко на продукти, схожі на сир чи сироватку. Така технологія знижувала вміст лактози й робила напої безпечними для споживання. Це свідчить про високий рівень інноваційності та адаптації до біологічних обмежень.

Соціальний та ритуальний вимір молока

Поряд із посудом археологи знайшли кістки свійських тварин, що вказує на проведення спільних бенкетів. Цікаво, що поруч були поховання лише жінок. Це дало підстави припустити: молочні напої могли бути частиною жіночих ритуалів, присвячених материнству, здоров’ю та родючості.

Чому це відкриття важливе для науки

• Технологічний прорив: ранні фермери навчилися переробляти молоко для подолання непереносимості.
• Соціальна роль: молоко стало елементом святкувань та ритуалів.
• Культурна спадщина: знахідка підтверджує, що харчові практики були тісно пов’язані з духовним життям.
• Європейський контекст: подібні сліди молочної продукції знаходили й в інших регіонах, що свідчить про поширеність традиції.

Перспективи подальших досліджень

Науковці планують детальніше дослідити, чи існували відмінності у харчуванні чоловіків і жінок, а також простежити, як молочні ритуали поширювалися по всій Європі. Це допоможе зрозуміти, як технології харчування впливали на соціальну організацію та культурну ідентичність давніх спільнот.

Читайте також: Давні єгиптяни лікували очі грудним молоком: сучасні науковці підтверджують ефективність

Знахідка у Польщі доводить, що молоко було не лише джерелом поживних речовин, а й важливим символом у житті неолітичних громад. Воно об’єднувало людей під час святкувань і ставало частиною духовних практик, що формували основу європейської цивілізації.