У Південній Кореї міжнародна команда вчених провела масштабне ДНК-дослідження поховань часів Трьох царств (IV–VI ст. н.е.).
Результати показали, що поряд із представниками еліти у гробницях часто ховали їхніх родичів, принесених у жертву. Це підтверджує існування практики сунджан — ритуальних поховань, які відображали сувору соціальну ієрархію того часу, повідомляє archaeology.org.
Жертвоприношення та сімейні зв’язки
Аналіз 78 осіб із 44 гробниць у комплексі Імдан-Чоєон (місто Кьонсан) виявив:
- У понад 20 похованнях були сліди ритуальних жертвоприношень.
- У деяких випадках жертвами ставали цілі сім’ї — батьки разом із дітьми.
- Існували спеціальні «сім’ї-жертви», які протягом поколінь призначалися для поховання разом з елітою.
- Виявлено численні випадки шлюбів між близькими родичами — навіть серед жертв.
Ці факти свідчать про те, що соціальна структура була жорстко закріплена, а ритуали — невід’ємною частиною політичної влади.
Історичний контекст
Традиція сунджан була офіційно заборонена у 502 році королем Чіджином із держави Сілла. Це стало важливим кроком у реформуванні суспільства та відмові від жорстоких ритуалів. Водночас нові генетичні дані дозволяють зрозуміти, наскільки глибоко ці практики були вкорінені у культурі Трьох царств.
Значення відкриття
- Дослідження підтверджує історичні записи про жертвоприношення.
- Генетичний аналіз відкриває приховані сімейні зв’язки та соціальні ролі.
- Порівняння з іншими культурами (наприклад, династія Шан у Китаї) показує унікальність корейського досвіду.
Читайте також: Таємничі поховання у Франції: археологи виявили сидячі тіла віком понад 2000 років
Це відкриття не лише проливає світло на давні ритуали, але й допомагає зрозуміти, як формувалася влада та соціальні відносини у ранніх корейських державах. Воно має велике значення для історії Східної Азії та світової археології.
Залишити відповідь