Археологи з Кембриджського університету під час навчальних розкопок у Вандлбері, неподалік Кембриджа, виявили поховальну яму доби вікінгів, яка змінює уявлення про насильство та ритуали IX століття.
У ямі розміром близько чотирьох метрів завдовжки та одного метра завширшки знайдено щонайменше десять осіб, більшість із яких були молодими чоловіками. Серед них особливо виділяється «гігант» — юнак заввишки близько 1,9 метра, чий череп має сліди трепанації, тобто ранньої форми хірургічного втручання, повідомляє ancient-origins.net.
«Гігант» із ознаками операції
Найвищий чоловік у похованні мав отвір у черепі діаметром близько трьох сантиметрів. Кістка навколо нього показує ознаки загоєння, що свідчить: він пережив операцію і жив ще певний час після неї. Дослідники припускають, що причиною могла бути пухлина гіпофіза, яка викликала надмірний ріст та сильні головні болі. Трепанація могла бути спробою полегшити його стан. Це відкриття є рідкісним доказом того, що навіть у добу вікінгів практикували складні медичні втручання.
Ознаки насильства та страти
У похованні знайдено не лише цілі скелети, а й відокремлені частини тіл — черепи, ноги та інші кістки. Один із чоловіків мав сліди обезголовлення, інший — ймовірно був зв’язаний. Це свідчить, що поховання могло бути не результатом битви, а радше страти чи публічного покарання. Деякі археологи припускають, що частини тіл могли виставляти як трофеї, а потім зібрати й поховати разом.
Вандлбері як «зона фронтиру»
Розкопки підтверджують, що район Кембриджа був важливим «фронтиром» у IX столітті, коли англосаксонські королівства боролися з арміями вікінгів. У середині 870‑х років Кембридж був захоплений Великим військом вікінгів, а регіон увійшов до складу Дейналоу. Радіовуглецевий аналіз показав, що знайдені рештки належать саме до цього періоду, хоча остаточно невідомо, чи були поховані в ямі вікінги, сакси чи обидві групи.
Читайте також: Вчені нарешті визначили місце поховання легендарного вікінга Івара Безкісткового
Новий погляд на поховальні практики
Знахідка у Вандлбері відкриває нові сторінки історії доби вікінгів. Вона демонструє, що масові поховання могли бути результатом не лише битв, а й публічних страт, які мали політичне та символічне значення. «Гігант» із трепанацією черепа додає унікальний медичний вимір до цього відкриття, показуючи, що навіть у часи жорстоких конфліктів люди намагалися лікувати складні хвороби.
Залишити відповідь