Археологічні розкопки у районі Муїйяж міста Сен-П’єр на острові Мартиніка подарували унікальну можливість зазирнути у минуле цього карибського центру. Місто, засноване французами у 1635 році, швидко перетворилося на головний економічний та культурний осередок острова, отримавши прізвисько «Париж Карибів».
Попри обмежені залишки ранніх споруд, сучасні дослідження дозволили виділити чотири основні етапи розвитку території. Вони демонструють, як місто змінювалося від промислової зони до розкішного житлового кварталу, аж до трагічного знищення під час виверження вулкана Мон-Пеле у 1902 році, повідомляє www.heritagedaily.com.
Чотири етапи розвитку міста
- Кінець XVII століття – функціонування каменоломні, де добували пемзу для будівництва.
- XVIII–XIX століття – спорудження прямокутної будівлі, пов’язаної з портовою діяльністю.
- Житловий квартал – виявлені мощені поверхні з цегли та блакитного каменю, а також складна система водопостачання, що забезпечувала будинки та декоративні басейни.
- Розкішні оселі – залишки двоповерхового будинку з кухнею, хлібною піччю та керамікою, що свідчать про високий рівень життя мешканців.
Доісторичні шари під містом
Найбільш сенсаційним відкриттям стали знахідки, що сягають ще глибших часів. Під культурними шарами колоніального періоду археологи виявили два вулканічні відклади, датовані приблизно 60 роком до н.е. та 1300 роком н.е. У цих шарах збереглися сліди поселення доби Пізнього Керамічного періоду (750–1100 рр. н.е.).
Серед артефактів – кераміка, кам’яні знаряддя, кістки тварин, господарські ями та поховання. Вони свідчать про життя корінних мешканців, яке було зосереджене на рибальстві, доповненому мисливством та використанням морських ресурсів.
Читайте також: ЄС ухвалив нові стандарти для соцмереж, спрямовані на захист неповнолітніх
Розкопки у Сен-П’єрі показують, що історія міста значно глибша за колоніальний період. Від давніх індіанських поселень до розквіту французької колонії та її трагічного кінця – усі ці етапи збереглися під шарами вулканічного попелу. Це робить Сен-П’єр унікальним археологічним «капсулою часу», яка дозволяє простежити розвиток людських спільнот протягом понад двох тисячоліть.
Залишити відповідь