У глибинах нацистських архівів зберігалася ідея, яка звучить як наукова фантастика: створити гігантське дзеркало на орбіті, здатне спалювати міста за допомогою сонячного променя. Цей проєкт, відомий як «сонячна гармата», був частиною техноутопічних фантазій Третього Рейху, які поєднували мілітаризм, містику та науку.
Архітектура зброї майбутнього
Проєкт «сонячної гармати» передбачав запуск гігантського дзеркала діаметром понад 1,5 км на орбіту Землі. За задумом, воно мало фокусувати сонячне світло в один промінь, здатний знищувати цілі міста. Ідея належала німецькому фізику Герману Оберту, який працював над ракетними технологіями. Хоча проєкт ніколи не був реалізований, його концепція демонструє, наскільки далеко заходили фантазії нацистських інженерів.
Міфологія сили та контроль над небом
Сонячна гармата була не лише зброєю — вона символізувала контроль над природою, небом і світлом. У пропаганді Третього Рейху такі проєкти подавалися як доказ технологічної переваги над «варварським світом». Ідея орбітальної зброї перегукувалася з міфами про богів, які керують стихіями, і підсилювала культ надлюдини, що панує над планетою.
Наукова фантастика чи попередження?
Хоча сонячна гармата залишилася на рівні креслень, її концепція надихнула багатьох авторів наукової фантастики. Водночас вона стала прикладом того, як тоталітарні режими можуть використовувати науку для створення утопічних, але небезпечних проєктів. Сьогодні ця історія нагадує: технології без етики — це шлях до катастрофи.
Читайте також: У мережі шириться інформація про виявлення “загубленого щоденник Гітлера”
Тож проєкт «сонячної гармати» — це не просто курйоз із минулого. Це приклад того, як ідеологія може формувати наукові амбіції, перетворюючи фантазії на інструменти контролю. І хоча Гітлер не встиг реалізувати свою «зброю світла», її ідея досі викликає дискусії серед істориків, інженерів і футурологів.
Залишити відповідь