Юний фараон Тутанхамон, чия гробниця стала найбільшою сенсацією археології ХХ століття, знову відкриває свої таємниці. Сучасні генетичні дослідження показали, що його життя було сповнене хвороб, родинних загадок і випробувань, які приховувала золота маска. ДНК фараона розповідає історію, яку не змогли передати жодні стародавні тексти.
Хвороби, які приховувала гробниця
Новітні аналізи ДНК довели, що Тутанхамон страждав від малярії, яка неодноразово вражала його організм. Для сучасної медицини ця хвороба є виліковною, але понад 3 300 років тому вона часто ставала смертельною. Саме повторні напади малярії могли стати вирішальним чинником його ранньої смерті у віці близько 18 років.
Родинні таємниці фараона
Генетичні тести підтвердили, що дідусем Тутанхамона був Аменхотеп III, а бабусею — цариця Тіє. Обидва також мали сліди малярії у своїх останках. Це свідчить про те, що хвороба могла поширюватися навіть серед найвищих верств єгипетського суспільства, залишаючи слід у цілій династії.
Сліди життя у гробниці
Археологи знайшли у гробниці Тутанхамона понад сотню тростин, що вказує на його проблеми з ходою. Поряд із цим — «аптека для потойбіччя»: набір ліків та засобів, які мали допомогти йому у світі мертвих. Це підтверджує, що юний фараон жив із серйозними фізичними обмеженнями, але його культовий образ у золотій масці приховував реальність слабкого здоров’я.
Читайте також: Чому Баба Яга літає у ступі: наукове пояснення казкового образу
ДНК‑дослідження показали, що образ «юного фараона» був не лише символом величі, а й історією боротьби зі смертельною хворобою та фізичними вадами. Тутанхамон став іконою не тому, що був наймогутнішим правителем, а тому, що його життя і смерть відкрили нам унікальне вікно у світ давнього Єгипту.
Залишити відповідь