У Національному музеї історії України триває виставка «“Хто як Бог?”: образ Архистратига Михаїла в національній історії та культурі». Серед експонатів особливу увагу привертають три металеві матриці канцелярських печаток київських ремісничих цехів – перукарів та кравців (обидві датовані 1881 роком), а також Управи київських ремісничих цехів (1838). Ці артефакти не лише демонструють високий рівень майстерності гравіювання, а й відкривають сторінки історії міського самоврядування та ремісничої культури Києва.
Про це йдеться на сторінці Національного музею історії України у Facebook.
Символіка та техніка виготовлення
Матриці мають круглу форму, виготовлені з мідного сплаву, а заглиблені зображення та написи виконані у техніці різьблення й гравіювання. Вони з’єднані з фігурними дерев’яними руківʼями за допомогою втулок. На печатках перукарського та кравецького цехів зображено геральдичний щит, розділений горизонтально на два поля: у верхньому – герб Києва, у нижньому – знаряддя праці майстрів (бритва та ножиці для перукарів, ножиці та праска для кравців). Матриця Управи київських ремісничих цехів містить герб Києва з постаттю Архистратига Михаїла (1782–1917 рр.), оточену написом по колу. Саме образ небесного покровителя міста підкреслює духовний вимір ремісничої спільноти.
Юридична сила та роль у цеховому житті
Подібні матриці використовувалися для виготовлення відбитків печаток на папері за допомогою чорнила, штемпельної фарби чи сажі. Відбиток посвідчував оригінальність документа та надавав йому юридичної сили. Це могли бути угоди про виготовлення продукції певної якості, договори між майстрами та батьками учнів про навчання ремеслу чи інші офіційні документи. Цехи у Києві діяли за нормами Магдебурзького права, впровадженого на початку XVI століття. Вони були корпораціями майстрів, які надавали послуги, виготовляли продукцію чи продукти харчування для продажу на ринку. Учні проходили тривале навчання, що завершувалося іспитом – виготовленням ремісничого виробу. Керували цехами виборні старшини, а діяльність регулювалася власними статутами.
Читайте також: У Швейцарії знайшли унікальну середньовічну печатку
Скарбниця та соціальна підтримка
Кожен цех мав власну скарбницю. Кошти витрачалися на спільні учти, матеріальну допомогу членам цеху та їхнім родинам, зокрема у випадку смерті майстра. Це свідчить про високий рівень солідарності та взаємопідтримки серед ремісників. Матриці печаток, що нині зберігаються у фондах Національного музею історії України, походять із зібрання Всеукраїнського історичного музею імені Тараса Шевченка – попередника сучасного МІСТ. Вони є не лише пам’ятками матеріальної культури, а й важливими свідченнями правової та соціальної історії Києва.
Залишити відповідь