Нове дослідження, проведене командою науковців з Єврейського університету та Інституту Вулкані у співпраці з колегами з Університету штату Монтана, доводить: склад та доступність квіткових ресурсів напряму впливають на поширення вірусів серед диких бджіл.
Вчені дослідили популяції рудеральних та ґрунтових бджіл (Andrena), які є важливими запилювачами агроекосистем. Виявилося, що віруси, відомі як характерні для медоносних бджіл, також присутні у диких видів. Їхня поширеність залежить від того, які рослини ростуть поруч та наскільки багатий квітковий ландшафт у радіусі до одного кілометра, повідомляє eurekalert.org.
Квіти як «перехрестя» для передачі вірусів
Квіти виконують не лише роль джерела нектару й пилку, а й стають місцем зустрічі різних видів запилювачів. Саме тут відбувається обмін патогенами. Дослідники встановили, що певні рослинні угруповання значно підвищують ризик наявності вірусів у бджіл.
Особливо важливим чинником виявилася доступність квіткових ресурсів на рівні всього ландшафту. Це означає, що навіть якщо локально квітів багато, загальна картина навколишньої флори може визначати, чи будуть бджоли більш вразливими до інфекцій.
Наслідки для аграріїв та природоохоронців
Результати дослідження мають практичне значення для сільського господарства та охорони природи. Вчені наголошують: збільшення кількості квітів чи їх різноманіття не завжди гарантує користь для здоров’я запилювачів. Необхідно враховувати, які саме рослини висаджуються та як вони впливають на взаємодію між дикими й медоносними бджолами.
Основні висновки дослідження:
- Віруси медоносних бджіл поширені й серед диких видів.
- Квіти є ключовими точками передачі патогенів.
- Ландшафтна доступність квітів сильніше впливає на поширення вірусів, ніж локальна різноманітність.
- Інтенсивне бджільництво може сприяти передачі хвороб у дикі популяції.
- Стратегії збереження мають враховувати не лише кількість квітів, а й їхній видовий склад.
Читайте також: Кліматичні зміни ставлять під загрозу природне охолодження бджолиних колоній
Дикі бджоли забезпечують запилення багатьох культур і дикорослих рослин, тому їхнє здоров’я напряму пов’язане з продовольчою безпекою та стабільністю екосистем. Нове дослідження показує, що управління флорою має здійснюватися з урахуванням ризиків поширення хвороб. Це відкриває новий напрямок у плануванні агроландшафтів та заходів зі збереження біорізноманіття.
Залишити відповідь