У північному Чилі археологи розкрили нові подробиці про найдавнішу у світі практику штучної муміфікації, започатковану народом Чинчорро понад сім тисяч років тому.
Дослідження професора Бернардо Арріази з Університету Тарапака свідчить: причиною виникнення цього унікального ритуалу могла стати глибока скорбота через масову дитячу смертність, повідомляє archaeology.org.
Арсен у воді та трагедія дітей
Чинчорро мешкали на узбережжі пустелі Атакама, де природні джерела містили високі концентрації арсену. Вживання такої води призводило до частих викиднів та смертності серед немовлят. Саме ця екологічна катастрофа, за словами Арріази, змусила людей шукати спосіб зберегти пам’ять про дітей та знайти емоційне полегшення.
Як створювали мумії
Процес муміфікації був надзвичайно складним і вимагав майстерності:
- Видалення внутрішніх органів та іноді м’яких тканин.
- Заповнення порожнин волокнами, глиною та ґрунтом.
- Зміцнення тіла дерев’яними паличками.
- Покриття поверхні пастою з чорного марганцю, а пізніше — червоною охрою.
Ці практики не лише зберігали фізичну форму померлих, а й перетворювали тіло на своєрідне «полотно емоцій», де громада виражала біль і надію.
Символіка та спадщина
На відміну від єгиптян, які муміфікували переважно еліту, Чинчорро зберігали тіла звичайних людей, включно з дітьми. Це свідчить про рівність у ставленні до смерті та про глибоку соціальну цінність пам’яті. Згодом використання червоної охри замінило марганцеву пасту, ймовірно через усвідомлення її шкідливого впливу на здоров’я.
Читайте також: Науковці з’ясували, що надає давньоєгипетським муміям приємного запаху
Відкриття Арріази допомагає зрозуміти, як екологічні фактори формували культурні практики та ритуали. Мумії Чинчорро — це не лише археологічна знахідка, а й свідчення того, що навіть у найдавніші часи люди шукали способи впоратися з горем і зберегти пам’ять про близьких.
Залишити відповідь