Марс міг зберігати умови, сприятливі для життя, протягом значно довшого періоду — такого висновку дійшла міжнародна команда науковців після аналізу даних марсохода Curiosity та порівняння їх з аналогічними утвореннями у пустелях ОАЕ, пише Успіх in UA.
Хоча науковці давно погоджуються, що на Марсі колись існувала вода і щільніша атмосфера, точні межі «епохи життя» планети залишалися предметом суперечок. Вода почала зникати між 4,2 і 3,7 млрд років тому, коли сонячний вітер поступово «зчищав» атмосферу. Вважалося, що після цього Червона планета досить швидко втратила придатність для життя, повідомляє tsn.ua.
Однак нове дослідження доводить: марсіанські умови могли залишатися достатньо вологими ще довгий час.
Команда на чолі з Дімітрою Атрі з Центру астрофізики та космічних наук Нью-Йоркського університету в Абу-Дабі проаналізувала стародавні піщані дюни у формації Стімсон, розташовані в кратері Гейла. Саме там Curiosity неодноразово фіксував сліди «літифікації» — процесу, коли піски перетворюються на камінь під впливом води.
Порівнявши марсіанські дані з геологічними утвореннями в ОАЕ, що формувалися у вологих умовах, вчені дійшли висновку, що дюни Гейла взаємодіяли з ґрунтовими водами, які надходили з прилеглих гір. Унаслідок цього на Марсі утворилися мінерали, зокрема гіпс — типовий «земний» показник присутності води.
Результати підтвердили попередні знахідки Атрі та Вігнеша Крішнамурті, представлені торік на Міжнародній конференції з питань Марса. Дослідники переконані, що такі дюнні системи та підземні води могли зберігати сприятливі умови протягом тривалого часу.
Читайте також: На Марсі знайшли залишки метеориту, який впав у далекому минулому
На Землі подібні відкладення піщаника часто містять найдавніші сліди життя — мікроорганізми, які залишають характерні структури й мінеральні відкладення. За аналогією команда припускає, що такі утворення в кратері Гейла можуть приховувати сліди давніх бактерій, якщо вони коли-небудь існували на Марсі.
Дослідники зазначають: результати не лише уточнюють картину еволюції марсіанського клімату, але й вказують на перспективні місця для майбутніх місій.
Залишити відповідь