Міжнародна команда науковців з’ясувала: викопні щелепи великого хижака з кавказьких гір належать жахливій гієні виду Dinocrocuta gigantea, що вимерла мільйони років тому, пише Успіх in UA.
Спершу ці залишки помилково визначили як вид Hyaena eldarica. Однак детальний аналіз будови зубів і щелепи показав: вони належать до динокрокут. Це уточнення допомагає краще зрозуміти, де мешкали стародавні хижаки, повідомляє sat.net.ua.
Жахливі гієни мешкали на значній частині Євразії в пізньому міоцені, близько 9-10 мільйонів років тому. Дорослі тварини цього виду важили до 400 кілограмів. Для порівняння: сучасний амурський тигр важить до 320 кілограмів, а білий ведмідь середніх розмірів — близько 450 кілограмів. Динокрокути були потужнішими навіть за шаблезубих тигрів й інших великих котячих того часу.
Анатомічна будова цих хижаків вражає високою спеціалізацією. Їхні зуби й череп були надзвичайно міцними, тож тварини могли наносити нищівні укуси й розгризати кістки жертв.
«Така будова зубів чітко відрізняє динокрокут від інших видів. Саме за цими ознаками й особливостями щелепи ми дійшли наших висновків», — пояснив один з авторів дослідження Даніяр Хантеміров.
Жахливі гієни полювали на великих травоїдних тварин гіппаріонової фауни. Їхньою здобиччю ставали безрогі хілотерії, гіппаріони, оленяподібні, жирафові й найдавніші відомі антилопи трагоцеруси. Ці потужні хижаки панували в екосистемах щонайменше мільйон років.
Зовнішня схожість динокрокут із сучасними гієнами — результат конвергентної еволюції, а не спорідненості. Під час цього процесу неспоріднені види набувають подібних анатомічних рис, пристосовуючись до схожих умов життя. Жахливі гієни не є предками сучасних представників родини гієнових.
Виявлені на Кавказі залишки динокрокут мають важливе наукове значення для розуміння міграційних шляхів великих ссавців. До цього вчені описували знахідки лише з Південної Європи й Північного Китаю.
«Наша знахідка заповнює прогалину в розумінні поширення цих тварин. Динокрокути були одними з ключових хижаків фаун міоцену — геологічної епохи 23-5 мільйонів років тому», — зазначив Хантеміров.
Викопні щелепи виявили в північно-західній частині Азербайджану поблизу гір Ейлар-Оюг ще в першій половині XX століття. Лише тепер завдяки сучасним методам аналізу вчені змогли встановити справжню видову приналежність знахідки.
Читайте також: У Бразилії знайшли скам’янілості першого фільтрувального птерозавра
Науковці планують продовжити дослідження представників родини гієнових. Зокрема, вони проведуть морфологічний аналіз гігантських короткомордих гієн із печери Тавриди в Криму, а також печерних гієн з інших палеонтологічних місць.
Залишити відповідь