Представники Національного музею історії України показали артефакт, знайдений відомим київським дослідником прадавніх культур Подніпров’я Вікентієм Хвойкою у 1896–1900 роках, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook.
Він провів активні розкопки курганів у різних місцевостях Київської та Полтавської губерній.
Серед численних знахідок виділялися золоті пластини зі скіфського кургану, розкопаного Вікентієм Хвойкою неподалік села Оситняжка Чигиринського повіту Київської губернії (нині Кіровоградської області) у 1900 році.
Візерунок на стрічках утворений стилізованими зображеннями голови хижого птаха, що має довгу пряму шию, виразне кругле око, виділену восковицю та загнутий пів кільцем довгий дзьоб із зубчастим краєм. Кожні дві пташині голови, направлені урізнобіч, поєднуються між собою шиями, а розташовані поруч пташині дзьоби утворюють кільце, всередині якого знаходиться восьмипелюсткова розетка (квітка). Рослинну тему доповнюють пальметки, розміщені поміж дзьобом і шиєю кожної голови. Повторення мотивів утворює суцільну стрічку ритмічного візерунку.
П’ять таких пластин-стрічок було знайдено у гробниці поряд із золоченою бронзовою ойнохоєю, грецькою посудиною для вина. Вікентій Хвойка вважав, що це елементи прикраси головного убору і запропонував його реконструкцію.
Саме у такій якості пластини й експонувалися в музеї, аж поки у 1990-х роках їх призначення інакше визначила співробітниця Інституту археології НАН України Олена Фіалко.
Читайте також: На Полтавщині дослідили генетичний матеріал скіфського часу
Дослідниця звернула увагу на невідповідність параметрів пластин до розмірів головних уборів, їх специфічні абриси та наявність широких отворів, які не використовувалися для пришивання. Всі ознаки вказували на те, що це окуття дерев’яної посудини. Нове визначення відповідало й археологічній ситуації знайдення – поруч із посудом для напоїв. Воно і було закріплене у реконструкції чаші.
У якості декору чаші стають більш зрозумілими і зображення на пластинах окуття. Своєрідний рослинно-пташиний візерунок, вірогідно, свідчив про особливу силу напою, що давав наснаги живим і обіцяв безсмертя загиблим.
Залишити відповідь