Науковці з Китайської академії наук описали досі невідомий вид парейазаврів, які мешкали на Землі наприкінці пермського періоду, між 259 і 254 мільйонами років тому, пише Успіх in UA.
Стародавня рептилія дістала назву Yinshanosaurus angustus, що в перекладі означає «вузький ящір з Іньських гір”, повідомляє sat.net.ua.
Два майже цілі черепи знайшли в провінції Шаньсі й у Внутрішній Монголії поблизу міста Баотоу. Крім черепних решток, у Внутрішній Монголії науковці також розкопали частини скелета стародавньої тварини. Завдяки цим знахідкам вдалося скласти найповніше уявлення про будову доісторичних істот.
Найбільш дивовижною особливістю нового виду стала надзвичайно вузька будова черепа. При довжині близько 25 сантиметрів його ширина становила лише 10 сантиметрів. Це робить череп Yinshanosaurus angustus найвужчим серед усіх відомих парейазаврів — його довжина понад удвічі перевищує ширину.
Не менш дивною виявилася й будова зубів стародавнього ящера. Вони розташовувалися майже вертикально, що незвичайно для споріднених видів. Доктор Цзюнь Лю з Китайської академії наук наголошує, що це зовсім нова будова серед відомих науці парейазаврів.
Попри незвичайні особливості черепа, за загальною статурою ці травоїдні плазуни нагадували сучасних бегемотів. Масивне тіло сягало довжини 2,5 метра, а вага досягала 700 кілограмів. Короткий хвіст і потужні лапи робили їх приземкуватими, але добре пристосованими до наземного способу життя.
Середовище існування цих стародавніх тварин також мало свої особливості. Yinshanosaurus angustus мешкав у північних околицях суперконтиненту Пангея, де панував особливо суворий клімат. Погодні умови змінювалися від спекотного літа до морозної зими, що вимагало від стародавніх тварин неабиякої здатності пристосовуватися.
Щоб докладно вивчити знахідку, дослідники застосували найсучасніші технології. Комп’ютерна томографія виявила цікаву особливість — як у сучасних ящірок, у Yinshanosaurus angustus відбувалася постійна зміна зубів. 3D-моделювання допомогло відтворити зовнішній вигляд тварини, а складний комп’ютерний аналіз визначив її точне місце в еволюційному дереві.
Саме завдяки цим дослідженням вдалося встановити унікальність нового виду. Особливі кісткові вирости на черепі й незвичайна будова носової кістки дозволили виділити нову гілку серед парейазаврів. Досі в Китаї знайшли й описали вісім видів цих стародавніх рептилій — тепер цей перелік поповнив дев’ятий представник.
Особливо важливо, що час існування Yinshanosaurus angustus має велике значення для науки. Ці тварини жили за 10 мільйонів років до Великого пермського вимирання — наймасштабнішої катастрофи в історії планети, під час якої зникло 90% морських і 70% наземних видів.
Саме тому парейазаври, що перебували в основі харчового ланцюга, слугують прекрасними індикаторами стану екосистем перед глобальною катастрофою. Доктор Цзянь І пояснює, що вивчаючи цих тварин, можна зрозуміти, як природа реагувала на глобальні зміни.
У цьому контексті знахідка заповнює важливу прогалину в палеонтологічному літописі безпосередньо перед масовим вимиранням. Парейазаври були широко поширені по всьому суперконтиненту Пангея — їхні останки знаходять в Африці, Європі, Азії й Південній Америці.
Читайте також: У Японії знайшли унікальні скам’янілості кальмарів віком 100 млн років
Наразі дослідники планують продовжити вивчення цього регіону. Вони збираються досліджувати відповідні геологічні шари, які можуть містити свідчення масового вимирання. Також планують провести ізотопний аналіз кісток для здобуття додаткових відомостей про раціон стародавнього ящера й створити кліматичні моделі пермського періоду.
Як наголошують дослідники, кожна така знахідка є важливим шматочком мозаїки, що допомагає зрозуміти, як екосистеми переживають глобальні кризи й пристосовуються до змін довкілля.
Залишити відповідь