Представники Національного заповідника “Києво-Печерська Лавра” показали гостру шаблю з вигнутим клинком, кістяна рукоятка якої була стилізована під вигляд голови хижого птаха, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на офіційній сторінці заповідника у Facebook.
Нею у XVIIІ столітті володів представник правлячої династії Кримського ханату.
Золотий напис на шаблі свідчить, що виготовив цей клинок майстер на ім’я Асадоллаг, із далекого іранського міста Ісфаган. Власником цього клинка був ніхто інший, як “Сагіб Ґерей султан”, представник роду давніх правителів Криму та Кипчацького степу.
Ця бойова зброя уособлює мілітарні традиції своєї епохи, засвідчуючи активні зв’язки українських земель зі зброярськими центрами Сходу. В той же час, вона привертає увагу до політичної традиції Кримського ханату – союзної держави, яка відігравала знакову роль у дипломатичних відносинах козацької держави Гетьманщини. Від самого початку укладення союзу Богдана Хмельницького та Іслама ІІІ Ґерея в 1648 році, саме “кримський” напрямок дипломатії став одним з пріоритетних у міжнародній політиці української гетьманів. Цей аспект був затверджений навіть в одному з пунктів знаменитої “Конституції Пилипа Орлика” 1710 року, яка гарантувала “союз і побратимство з Кримським панством…”.
“Козацька держава потребувала рівноправних партнерів у зовнішній політиці. Крим, зі своєю могутньою династією Ґереїв, був однією з таких сил. Ця шабля – свідчення того, що Південь України в XVII столітті був не “околицею”, а політичним центром, здатним впливати на геополітичні союзи та формувати власну політичну лінію”, – зазначають фахівці.
Читайте також: Українські науковці показали унікальну шаблю “доби Мазепи”
Унікальна “шабля Сагіб Ґерея” зберігається у колекції Національного музею історії України, й нині її можна побачити на виставці “Мазепа. Стратегія європейської України: велике зібрання артефактів доби видатного гетьмана у Лаврі”.
Залишити відповідь