Науковці встановили, коли насправді на Землі з’явилися метелики

Палеонтологи з Аргентини виявили в скам’янілих екскрементах травоїдної тварини мікроскопічні лусочки з крил доісторичних метеликів: знахідка змусила науковців переглянути уявлення про час появи перших лускокрилих комах на Землі, пише Успіх in UA.

Унікальну викопну знахідку зробили у національному парку Талампайя на північному заході Аргентини. Вчені знайшли мікроскопічні фрагменти крил у копроліті дицинодонта — великої травоїдної тварини, що існувала 236 мільйонів років тому, повідомляє sat.net.ua.

До цього відкриття найдавнішими вважали лусочки з Німеччини віком 201 мільйон років. Нова знахідка пересунула час появи лускокрилих комах на 35 мільйонів років глибше у геологічну історію Землі.

Дослідники визначили знайдені лусочки крил як новий вид метеликів і дали йому назву Ampatiri eloisae. Перша частина назви походить від мови індіанців долини Кальчаки, де «ámpa» означає «метелик», а «tiri» — «давній». Друга частина назви вшановує дослідницю Елоїзу Арганарас.

Детальне вивчення будови лусочок дало змогу віднести новий вид до підгрупи Glossata. До цієї групи належать усі сучасні метелики й більшість видів молі. Характерна особливість представників Glossata — наявність хоботка для живлення.

Відкриття показало, що перші метелики з хоботком з’явилися поміж 260 та 244 мільйонами років тому. Це сталося невдовзі після великого масового вимирання наприкінці пермського періоду, що його вважають найбільшою катастрофою в історії життя на Землі.

Знахідка в скам’янілих фекаліях дала вченим нові відомості про еволюційний розвиток лускокрилих комах. Дослідження доводить, що метелики та міль мають значно довшу еволюційну історію, ніж припускали раніше.

Читайте також: У Канаді виявили метеликів, які перебували у генетичній ізоляції 40 тисяч років

Викопні лусочки зберегли свою мікроскопічну будову протягом понад 236 мільйонів років. Це дозволило дослідникам провести детальний морфологічний аналіз і встановити систематичне положення давніх комах.

Відкриття підкреслює важливість вивчення копролітів для розуміння палеоекологічних зв’язків. Аналіз скам’янілих екскрементів дає змогу дізнатися не лише про харчування давніх тварин, а й про екосистеми минулого.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *