Задовго до того, як було споруджено Велику Китайську стіну, інші монументальні споруди були зведені поперек євразійських степів: ці споруди не призначалися для захисту від монгольських армій, а скоріше для демонстрації влади, пише Успіх in UA.
Велика Китайська стіна тягнеться на тисячі кілометрів, її найдовша ділянка становить близько 8850 км. Ця частина стіни датується династією Мін (1368-1644 рр. н. е.), вона слугувала фізичним бар’єром для захисту від монгольських набігів, повідомляє focus.ua.
На відміну від Великої Китайської стіни, існувала більш рання система з траншей, стін та інших огорож, яка простягалася приблизно на 4 тис. км. Вона тягнулася через більш північні регіони Китаю, Монголії та Росії.
Так званий Великий рів був побудований між X і XII століттями кількома династіями, здебільшого династією Цзінь (1115-1234 рр. н.е.), яку заснували чжурчженці з Сибіру і північно-східного Китаю, що в основному були скотарями.
Гідеон Шелах-Лаві з Єврейського університету в Єрусалимі зі своєю командою обстежив і наніс на карту споруду за допомогою супутникових знімків. Також команда вивчила ділянку протяжністю 405 км на території сучасної Монголії та провела розкопки.
Загороджувальна споруда складалася з рову завглибшки близько 1 метра і завширшки 3 метри. Земля з рову була насипана на одному з його країв, створюючи загородження зі спресованої землі, висота якої сягала 1-2 метрів. Через кожні кілька кілометрів рову були встановлені квадратні кам’яні огорожі шириною близько 30 метрів.
Для чого був побудований цей Великий рів залишається невідомим. Річ у тім, що збереглося дуже мало історичних документів про це будівництво. Деякі історики припускали, що загородження могло бути побудовано, щоб зупинити армії Чингісхана. Але такі споруди не були б особливо ефективними в обороні.
“Загородження не змогло б зупинити вторгнення армій противника”, — каже Шелах-Лаві.
Натомість експерт припускає, що споруда була радше демонстрацією сили — територія перебуває під контролем династії Цзінь. Загородження також допомагало керувати потоком людей, товарів і тварин. Вона могла використовуватися для запобігання невеликим набігам.
“Основна ідея полягала в тому, щоб спрямувати людей туди, де існують огорожі, щоб контролювати їх, а також оподатковувати. Це скоріше було питання про переміщення та оподаткування людей, сама ідея не надто відрізняється від сучасних кордонів між країнами”, — каже Шелах-Лаві.
Знахідки, зроблені на місці розкопок, також проливають світло на те, як жили люди.
Читайте також: Вчені з’ясували, де насправді знаходиться китайська Атлантида
“Ця область була скотарською. Ми знаходимо багато свідчень того, що в цьому регіоні люди жили за рахунок скотарства, полювання та рибальства”, — додає керівник дослідження.
На обгородженій території дослідники знайшли монети часів китайської династії Сун, яка воювала з династією Цзінь, а також кераміку, наконечник плуга і кам’яну платформу або лавку, яку можна було нагрівати і використовувати як піч або ліжко.
Залишити відповідь