Марсохід Curiosity (“К’юріосіті”) виявив на Марсі ознаки “життєздатного минулого”, пише Успіх in UA.
Скелі, які вивчав марсохід Curiosity у стародавньому, давно висохлому дні озера на Марсі, виявилися з ознаками умов, придатних для життя мільярди років тому, повідомляє tsn.ua.
“Там, у скелях у кратері Гейл, Curiosity знайшов дивовижну кількість оксиду марганцю – мінералу, який зазвичай зустрічається в озерах на Землі через умови високого окислення, що спричиняє утворення кристалів марганцю в присутності кисню. Його ознаки на Марсі в такий великій кількості свідчать про те, що, можливо, подібні умови зберігалися в кратері Гейл, коли він був заповнений водою. На Землі такі типи відкладень відбуваються постійно через високий вміст кисню в нашій атмосфері, який виробляється фотосинтетичним життям, і через мікроби, які допомагають каталізувати реакції окислення марганцю”, – зазначив геохімік Патрік Гасда з Національної лабораторії Лос-Аламоса.
Водночас, за його словами, доказів, що на Марсі колись існувало життя, наразі немає. Механізм виробництва кисню в атмосфері Марса в минулому незрозуумілий, тому те, як тут утворився та сконцентрувався оксид марганцю, справді дивує, кажуть фахівці.
“Ці знахідки вказують на масштабніші процеси, що відбуваються в марсіанській атмосфері чи поверхневих водах і показати, що потрібно зробити більше, щоб зрозуміти окислення на Марсі”, – сказав вчений.
Читайте також: На Марсі знайшли гігантську “книгу”
Оксид марганцю поширений на Землі. Він бере участь у біологічних процесах. Це важливий мінерал для кількох біологічних процесів людини. Майже все живе на Землі з тих чи інших причин потребує марганцю.
“На Марсі зараз небагато кисню, і ми точно не знайшли доказів існування живих бактерій, тож як саме марганець з’явився там в осадових породах на берегових відкладеннях у кількості, порівнянній із земною… як середовище не зрозуміле… Навколишнє середовище озера Гейл, як видно з цих стародавніх порід, дає нам тему для роздумів”, – каже планетологиня Ніна Ланца з Національної лабораторії Лос-Аламоса.
Залишити відповідь