Дослідники виявили викопне насіння винограду віком від 60 до 19 млн років у Колумбії, Панамі та Перу, пише Успіх in UA.
Один із нових видів – найраніший відомий приклад рослин із сімейства виноградних у Західній півкулі. Викопне насіння допомагає показати, як сімейство виноградних поширювалося в роки після смерті динозаврів.
Найбільш ранні відомі скам’янілості виноградних кісточок раніше виявили в Індії – їм 66 млн років. Знахідки із Західної півкулі всього на кілька мільйонів років молодші. Це вказує на швидке поширення рослини по Землі після зникнення гігантських плазунів юрського та крейдяного періодів, повідомляє cikavosti.com.
Палеонтологи вважають, що саме зникнення динозаврів вплинуло на поширення винограду світом. Учені висунули гіпотезу, що великі тварини впливали на екосистеми, в яких вони жили. Тож їхнє зникнення також змінило ліси на планеті: вони стали більш густими, з ярусами дерев, що утворюють підлісок і полог.
“Ми думаємо, що якби лісом бродили великі динозаври, вони, ймовірно, валили б дерева, ефективно підтримуючи ліси більш відкритими, ніж ті, що існують сьогодні”, – говорить Моніка Карвальо, співавторка статті та помічниця куратора Музею палеонтології Мічиганського університету.
Читайте також: Вчені знайшли рештки динозавра, який жив під землею
Ці густі ліси надали можливість для появи нових рослин. У літописі викопних у цю епоху дослідники виявили більше рослин, що нагадують ліани, подібних до винограду. Крім того, диверсифікація птахів і ссавців у роки після масового вимирання, можливо, також сприяла поширенню насіння винограду.
Найдавнішу насінину винограду в Західній півкулі виявили в породі віком 60 млн років. Це крихітне насіння, але вчені змогли ідентифікувати його на основі особливої форми, розміру та інших морфологічних ознак. У лабораторії палеонтологи провели КТ-сканування, показавши його внутрішню структуру, яка підтвердила припущення.
Залишити відповідь