Представники Національного музею історії України показали, як виглядає срібний кухоль-кварта кінця ХІХ століття, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на офіційній сторінці музею у Facebook.
Кухоль має класичну циліндричну форму і прямокутну масивну ручку. Всю поверхню вкриває килим зображень, виконаних як гравіруванням, так і карбуванням за допомогою різних карбівок.
Сітчасті орнаменти підкреслюють зверху і знизу центральний фриз.
Основу центрального фризу складають чотири круглі медальйони в оправі з рослинного візерунку. Поміж медальйонами – образ самої богині землі, що мовбито прийшов з далеких скіфських часів.
У одному з медальйонів зображено шляхтича у традиційному для того часу вбранні (кунтуші та шапці з хутряною опушкою), який знаходиться в бенкетній залі і п’є з келиха, притримуючи лівою рукою шаблю на поясі.
Читайте також: Українські науковці показали срібний кухоль XVII століття, прикрашений монетами
В центральному медальйоні – герб, на щиті якого хрест з розширеними раменами на півмісяці (символ небесного покровительства та, водночас, символ перемоги християнства над бусурманством), а довкола літери – Ѧ Г П П. Можливо, ці літери позначають, що кухоль міг належати Ярошу Грицині, полковнику Паволоцькому у 1664-1671 роках. Грицина очолив полк після загибелі Івана Богуна та був самим активним учасником тих подій, про які у своєму «Літописі» писав Самійло Величко.
Але кухоль виготовлено вже як сувенірний десь наприкінці 19 ст., мабуть, на замовлення любителя козацької старовини.
Залишити відповідь