Підводні розкопки археологів біля ізраїльського узбережжя виявили стародавнє село, яке не тільки вижило, а й процвітало в період кліматичної кризи близько 6200 р. до н.е., пише Успіх in UA.
На думку дослідників, це відкриття може пролити більше світла на стійкість людей, які живуть у прибережних регіонах Леванту і Східного Середземномор’я під час кліматичної кризи кам’яної доби.
Раніше вчені вважали, що різка зміна глобального клімату в цей період призвела до масового спустошення прибережних поселень по всьому Середземномор’ю, повідомляє unian.
Але нові дані дають змогу припустити, що принаймні одне село, яке раніше вважали занедбаним, не тільки залишалося заселеним, а й процвітало протягом усього цього періоду.
“Йдеться про людську стійкість”, – сказав Томас Леві, співавтор дослідження з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго.
Північний Хабонім був уперше виявлений біля ізраїльського узбережжя в середині 2010-х років, і ранні дослідження надали мізерні докази проживання людей уздовж узбережжя під час стародавнього періоду кліматичної кризи.
Потім, під час періоду ізоляції через Covid-19, дослідники провели на цьому місці ретельніші розкопки. Археологи виявили сліди архітектури, черепки кераміки, кам’яні знаряддя, церемоніальну зброю і грузила рибальських сіток, а також останки рослин і тварин.
Дослідники також виявили кістки диких і домашніх тварин, обвуглене насіння диких рослин, скам’янілості таких культур, як пшениця і сочевиця, а також бур’яни, які супроводжують ці культури.
Виявлені на цьому місці артефакти, як-от інструменти з базальту (каменю, який у природі не зустрічається в цій частині узбережжя Середземного моря), і церемоніальна головка булави дають змогу припустити, що люди, ймовірно, вели морську торгівлю.
Результати вказують на ознаки сільської економіки, яка диверсифікувалася завдяки сільському господарству і процвітала в період кліматичної кризи завдяки морській культурі і торгівлі з виразною культурною самобутністю.
“[Дослідження] показало, що суспільство раннього керамічного неоліту продемонструвало багаторівневу стійкість, яка дозволила йому протистояти кризі”, – сказав автор дослідження Ассаф Ясур-Ландау.
Учені припускають, що кліматична криза була спричинена остаточним руйнуванням льодовикового покриву Лаврентіди, що сформував більшу частину ландшафту Північної Америки.
За їхніми словами, коли цей крижаний щит розтанув, це, ймовірно, змінило течію океанських течій по всьому світу, впливаючи на перенесення тепла і викликаючи падіння глобальної температури.
Відкриття стійкого суспільства, що розвивається в цей період кліматичної нестабільності, вказує на небачений раніше рівень стійкості суспільств раннього кам’яного віку.
Читайте також: На дні океану поблизу Австралії виявили “килим” зі сплячих акул
“Багатьом археологам подобається спостерігати за крахом цивілізацій. Можливо, настав час почати дивитися на розвиток людської культури, а не на її руйнування і занедбаність”, – прокоментував Рой Нікельсберг, інший автор дослідження.
Залишити відповідь