Вчені знайшли рідкісну скам’янілість доісторичної морської корови, яку вполювали крокодил і тигрова акула, пише Успіх in UA.
Остання залишила в тілі жертви один із своїх зубів.
Дослідження допомогло пролити світло на те, яким був харчовий ланцюг у епоху раннього та середнього міоцену – від 11,6 до 23 мільйонів років тому.
Проаналізувавши скам’янілості, знайдені у Венесуелі, дослідники змогли з’ясувати, як загинула морська корова, що належала до вимерлої групи тварин, відомої як Culebratherium. Цей вид дюгонів – морських ссавців, схожих на ламантинів – плавав у морі близько 15 мільйонів років тому, повідомляє life.pravda.com.ua.
На скам’янілих останках вчені виявили три типи слідів укусів. Їхня форма, глибина та орієнтація свідчать про те, що їх залишили крокодил малого або середнього розміру та тигрова акула.
Згідно з дослідженням, крокодилоподібна істота напала першою, глибоко врізавшись зубами в морду морської корови. Вчені припускають, що вона намагалася схопити цю частину обличчя дюгоня, щоб задушити його.
Два інших великих вигнутих розрізи вказують на те, що крокодил тягнув морську корову, розриваючи її тіло.
Смуги та порізи на скам’янілості свідчать про те, що крокодил виконував “смертельний кидок” – обертальну техніку приборкання здобичі.
Потім морську корову розібрала істота, яка має вузькі різці. Вчені вважають, що це була акула вимерлого виду Galeocerdo aduncus. Свою здогадку вони підтвердили, знайшовши встромлений у шию морської корови зуб.
Однак, враховуючи фрагментарність скелета, не варто виключати й інші сценарії загибелі морської корови, визнають науковці.
Читайте також: У Північній Атлантиці знайшли скам’янілість раніше невідомого виду моржеподібного ссавця
Сьогодні крокодили, косатки й акули полюють в основному на молодих особин дюгонів і ламантинів, оскільки дорослих важко вбити через їхній розмір.
Вченим наразі незрозуміло, який тип крокодила міг би полювати на морську корову – це міг бути вимерлий вид каймана або гаріала.
“Є декілька кандидатів. Тоді Південна Америка була раєм для крокодилів”, – каже провідний автор дослідження Альдо Бенітес-Паломіно, докторант кафедри палеонтології Цюріхського університету Швейцарії.
Залишити відповідь