Нещодавно дослідники виявили найдавнішу з відомих англійських книг, повністю присвячену сиру, яка демонструє те, як люди в Англії XVI століття розуміли і споживали цей продукт, пише Успіх in UA.
Вперше переписаний і оцифрований, цей рукопис дає уявлення про переконання і харчові практики епохи Тюдорів, повідомляє focus.ua.
Книга під назвою “Памфлет, складений з сиру, в якому розповідається про відмінності, природу, якості та користь сиру” залишалася неопублікованою і практично невідомою, доки не була виявлена на аукціоні у 2023 році.
Експерти з Університету Лідса за допомогою організації Friends of the Nation’s Libraries придбали 112-сторінковий том у пергаментній палітурці, який, як вважають, датується 1580-ми роками.
За словами історика їжі Пітера Брірса, це, можливо, перше академічне дослідження англійською мовою, присвячене лише одному продукту. Доктор Алекс Бамджі з Університету Лідса зазначила, що праця поєднує давню медичну теорію з особистими спостереженнями, що є типовим для тогочасних трактатів.
“Їжа розглядалася як центральна складова здоров’я”,— пояснила вона, наголосивши, що сир розглядався через призму гуморальної теорії — оцінюючи, чи було тіло людини гарячим або холодним, вологим або сухим, щоб судити, чи підходить сир. Одна цитата з рукопису навіть припускає, що люди повинні порівнювати темперамент свого тіла і темперамент сиру, щоб вирішити, чи не принесе він більше шкоди, ніж користі.
Цей манускрипт включає особливі вірування, такі як попередження про те, що собаче молоко може викликати передчасні пологи та те, що верблюже, коров’яче і кобиляче молоко були визнані інгредієнтами сиру в різних країнах, на відміну від жіночого молока, про використання якого в сироварінні автор трактату ніколи не чув.
Рут Брамлі, реконструкторка з Кентвелл-холу, взялася за кропітку роботу з транскрибування рукопису з його оцифрованої версії. Хоча вона спеціалізується на текстилі, вона має великий досвід у розшифровці історичних почерків. Її колега Тамсін Бахус додала, що автор часто надавав перевагу місцевому досвіду над академічними розбіжностями, посилаючись на селян, щоб вирішити наукові суперечки.
В одному з гумористичних уривків описується, як давній лікар Гален використовував прогірклий сир і сало на уражені подагрою суглоби — тоді це сприймалося як медичний анекдот. У трактаті також йдеться про використання риб’ячих кишок замість сичужного ферменту в дні релігійних постів і дається різкий коментар щодо низькоякісного сиру, виготовленого без вершків, називаючи його “найгіршим сортом”.
Читайте також: Українську казку про війну нагородили відзнакою “Виняткова книга”
Хоча автор книги залишається невідомим, імена колишніх власників вказують на те, що вона циркулювала серед осіб, близьких до родини Дадлі, впливового придворного угрупування. Клемент Фішер, Волтер Бейлі та Едвард Віллоубі — всі вони пов’язані з рукописом, і Брірс вважає, що особистість автора все ще може бути розкрита за допомогою аналізу почерку, діалекту та географічних посилань.
Відродження інтересу до цього сирного трактату також свідчить про ширшу дискусію про цінність традиційного сироваріння. Як зазначає кулінарна журналістка Шейла Діллон, книга слугує нагадуванням про те, що сири, виготовлені в певних місцях з молока різних порід, мають смакові якості та користь для здоров’я, які часто стираються під час промислового виробництва.
Залишити відповідь