Фахівці повідомляють, що форма та довжина носа собаки впливають на її поведінку, але ключову роль відіграють розмір, умови утримання та дресирування, пише Успіх in UA.
Вчені з Університету Етвеша Лоранда з’ясували, чи дійсно брахіцефальні собаки — короткоморді породи, такі як мопси чи французькі бульдоги, — стали популярними завдяки «дитячому» вигляду та стереотипу лагідності, чи зумовлено це формою голови, чи радше впливом інших чинників. Для цього вони опитали понад 5000 собак 90 порід, розділивши їх на три групи за «цефальним індексом» — брахіцефальні, мезоцефальні та доліхоцефальні. Оцінювали вісім поведінкових параметрів, включно зі спокійністю, слухняністю, товариськістю та реактивністю, повідомляє cikavosti.com.
Результати початкового аналізу показали, що короткоморді собаки були менш слухняними та більш збудливими при появі гостей. Вони рідше поверталися на поклик, але водночас мали спокійніший темперамент, ніж довгоносі породи. Доліхоцефальні собаки продемонстрували меншу спокійність і сміливість. Не виявлено суттєвих відмінностей у схильності стрибати на людей чи тягнути повідець.
«Майже половина брахіцефальних собак у дослідженні не проходили формального дресирування», — зазначають фахівці.
Вони частіше жили у квартирах, мали короткі прогулянки та спали на ліжку господарів. Їхніми власниками часто були жінки, молоді люди або ті, хто вперше завів собаку. Після урахування цих факторів різниця в дресируваності зникла, а низка поведінкових «мінусів» виявилася радше наслідком розпещення та маленького розміру.
Проте деякі риси — спокійність, менша сміливість і певна залежність — лишилися сталими навіть після статистичних корекцій, що свідчить про їх можливе генетичне походження. Брахіцефалія поєднує позитивні риси (спокійність, менша схильність до небажаних дій) з ризиком проблем, якщо немає належного виховання. Водночас невеликий розмір підвищує збудливість і прагнення до уваги, створюючи певний поведінковий компроміс.
Дослідження має обмеження: оцінки поведінки базувалися на суб’єктивних описах власників, а форма голови визначалась за породними даними, без індивідуальних вимірювань. Проте автори вважають, що висновки важливі для власників, заводчиків і кінологів.
Читайте також: Вчені довели, що собаки мають кольоровий зір
«Освіта власників повинна зосереджуватися на дресируванні та реальних потребах догляду, а не лише на зовнішності», — підкреслюють науковці.
Майбутні роботи мають досліджувати вплив форми й розміру голови одночасно, використовуючи об’єктивні тести та враховуючи вплив хронічних хвороб на поведінку. Це допоможе точніше зрозуміти взаємозв’язок анатомії та темпераменту собаки.
Залишити відповідь